У колишній синагозі Берегова знайшли старовинні фрески

Їх з допомого акустичної техніки відшукали фахівці з Будапешта.

Нині тут знаходиться міський Будинок культури. Так звану Велику синагогу, зведену наприкінці ХІХ століття в неомавританському стилі, в кінці 60-х, до 50-річчя Жовтневої революції, радянська влада спотворила до невпізнання. Оригінальні елементи фасаду будівлі були закладені 15-ма бетонними плитами – за числом радянських республік, перетворивши синагогу в похмуру споруду в центрі міста. Трохи пізніше, аби якось “оживити” вигляд Будинку культури, на його фасаді встановили величезну Музу з алюмінієвих пластин, але й це не додало будівлі привабливішого вигляду, більше того, породило чимало анекдотів про її цнотливість. Зрештою, за рішенням міської влади конструкції демонтували, що теж було неоднозначно сприйнято мешканцями райцентру.

У 2012 році в Берегівській міськраді обговрили можливість повернути первісний вигляд хоча б фасаду колишньої синагоги, що слугувала архітектурною окрасою міста. Але грошей в бюджеті на це не знайшлося. Пізніше вдалося акумулювати стільки коштів, аби “загорнути” передню частину БК величезним полотняним банером з відображенням фасаду колишнього єврейського храму, на фоні якого намалювали прапори України, Угорщини та Європейського Союзу.

Нинішнього року в мерії знову повернулися до питання відновлення первісного вигляду синагоги. На замовлення уряду Угорщини до Берегова приїхала група фахівців з Будапешта, яка з допомогою акустичної техніки віднайшла оригінальні елементи фасаду єврейського храму та старинні фрески під куполом споруди.

“На повне відтворення синагоги місто грошей не має, – поділився з Голосом Карпат мер Берегова Золтан Бабяк.- Чекаємо з цього приводу пропозиції з Угорщини, Ізраїлю, місцевої єврейської громади.”

У місті досить добре збереглася розташована поблизу БК будівля колишньої микви – приміщення, де євреї окунались в “живу воду” дл я “очищення”. В радянські часи тут облаштували лазню, тепер в будівлі знаходяться продуктовий магазин, аптека і офіс відділення “Приватбанку”. Разом з синагогою споруда микви створювали єдиний архітектурний комплекс, який і в наші дні міг би прикрашати місто.

На початку ХХ століття в Берегові проживало понад 4 тисячі євреєв – третина населення міста. Тут функціонували шість синагог, Талмуд-Тора, кілька ієшив, вже згадувана миква, численні іудейські установи. Після Першої свтової війни з’явились численні відділення сіоністських партій та молодіжних організацій (У 1937 році 104 євреї Берегова брали участь у виборах в 20-ий Сіоністський конгрес. Ред.). Представники цієї нації продовжували відігравати велку роль у всіх сферах життя міста – від виноробста та бізнесу до спортивних змагань (У 1934 році єврейська футбольна команда “ХАКО” виграла місцевий чемпіонат. Ред.).

У 1941-му близько 500 осіб іудейського походження депортують на окуповану Німеччиною Україну, де й загинули. В кінці 1942-го всіх євреїв-чоловіків примусово відправили у трудові батальйони на Східний фронт, де використовували на найнебезпечніших роботах (розмінуванні територій тощо). Ті, хто вижив, загинули в боях на Дону на початку 1943-го. У березні 1944 року іудеїв, що залишилися в Берегові, переважно людей літнього віку, жінок і дітей, зігнали в гетто, а у травні понад 10 тисяч закарпатских євреїв (у тому числі 3600 нещасних з Берегова. Ред.) відправили в табір смерті Освенцім. Живими звідти повернулося лише кілька сотень.

Сьогодні єврейська громада міста нараховує пару десятків осіб. Релігійні обряди здійснюють у так званій Малій синагозі, де уснує невеличкий музей з історії єврейської спільноти комітату Берег. На задньому дворику храму встановлено меморіальну дошку пам’яті жертв Голодокосту з іменами загиблих. Сюди часто навідуються туристи з різних країн. Стовідсотково їх приваблювала б і відновлена споруда Великої синагоги в Берегові.

Голос Карпат