На Закарпатті виявили руїни середньовічного замку: історичне відкриття у Берегові

Закарпаття знову здивувало археологів – на Ардівській горі в Берегові знайшли залишки замку, про існування якого не підозрювали понад сто п’ятдесят років. Це відкриття вже назвали одним із найвизначніших у новітній історії археології краю.

Знахідку презентували в Ужгородському прес-клубі. Директор «Рятівної археологічної служби» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук зазначив: шлях до цього відкриття був довгим – дослідницька робота тривала близько п’яти років, частину з яких призупинила війна.

«Знайти залишки замку – це завжди рідкість. Ми мали лише гіпотези, спиралися на історичні документи, карти, згадки. І ось тепер маємо фізичне підтвердження», – зазначив археолог.

Замок серед лісу та легенд

Рештки укріплень виявили на вершині Ардівської гори (колишнє село Чопівці, нині частина Берегова). Укріплення, збудоване з каменю, має збережені стіни завтовшки до метра та висотою до 70 см, а його площа – приблизно 20 на 22 метри. Висока вузька гора зі стрімкими схилами та ровом, робила цю локацію майже неприступною в середньовіччі.

Слідами старих карт і грамот

Історик Йосип Кобаль, який і поставив гіпотезу про існування замку, роками досліджував старовинні документи. Саме він натрапив на згадки про Севлюський замок та місто Берег у грамотах 1284 та 1308 років.

«Довго вважалося, що всі замки Закарпаття вже відомі. Але джерела вказували на ще одну фортифікацію поблизу Берегова. І ось нарешті ми знайшли її сліди», – пояснює Йосип Кобаль.

Дослідник припустив, що замок міг бути не у Виноградові, як раніше вважали, а набагато ближче – в Берегові. Усе змінила одна згадка в документах: мовилося про повернення майна селянам із Берегівщини, яке зберігалося в замку. Але чи могли жителі тих часів нести речі за десятки кілометрів? Це викликало сумнів і спонукало шукати інше розташування.

Історичні факти та королівські імена

Одне з історичних припущень пов’язує цей замок із донькою угорського короля Бейли IV – Анною, дружиною князя Ростислава Михайловича. У 1264 році Папа Римський у листі згадував про повернення Анні замку, що носив назву «Берег». Цілком можливо, йшлося саме про нині виявлені руїни.

«Поки що це гіпотеза. Ми не можемо з точністю сказати, кому належала ця фортеця. Але є історичні зачіпки, які варто дослідити», – додає Кобаль.

Історик також припускає, що згадки про плебанії, тобто парафії, в Берегові вказують на розвиток міста як важливого середньовічного центру. Цей статус підкріплюється й тим, що тут певний час перебував королівський двір.

Новий туристичний магніт?

Ардівська гора розташована в межах ботанічного заповідника, тому для подальших досліджень та збереження об’єкта археологам потрібно пройти процедури погодження з природоохоронними інстанціями. Планується також застосування сучасних методів – зокрема, лазерного сканування.

Науковці вже готують документи для внесення пам’ятки до офіційного реєстру. І хоча розкопки лише починаються, у Берегові вже говорять про можливість створення ще однієї туристичної атракції.

Виявлені на Ардівській горі руїни мають усі характерні ознаки фортифікацій XIII століття – стратегічне розташування, форма укріплень, а також історичні згадки, що співвідносяться з тією епохою. Утім, науковці наголошують: остаточне датування та підтвердження функціонального призначення об’єкта можливі лише після повноцінних археологічних розкопок.

Якщо гіпотези підтвердяться, це відкриття може істотно скоригувати уявлення про середньовічну історію Закарпаття, зокрема роль Берегова як важливого політичного й оборонного центру того часу.

Довідково:

На території Закарпаття офіційно нараховується 12 середньовічних замків.

Востаннє новий об’єкт такого типу відкривали ще в XIX столітті.

Ардівська гора – одна з найвищих у Берегівському районі, понад 130 м, зі стратегічно вигідним розташуванням.

Христина БІКЛЯН