Старовинні листівки угорського періоду та книгу про відомих хустян презентував Михайло Бізонич

Закарпатський філокарт, любитель старовини із Хуста Михайло Бізонич уже раніше видавав книги про нашу минувшину. Його перша «ластівка» – «Хуст у старовинній листівці» побачила світ у 2009 році. Відтак було видання «Хуст. 925 років» (2005 рік) і зараз перевидана і доповнена – «Історичні постаті Хуста» (вперше видана у 2018 році). Усі три книги з твердою палітуркою, масою світлин із минулого наших пращурів, оздоблені справді раритетними цінними знімками. Більшість із них періоду Угорщини, Австро-Угорщини та Чехословаччини.

Наразі крім книги Михайло Бізонич видав і колекцію листівок – фотокопій старовинних, а також сучасних світлин міста. Колекцію він зазвав: «Хуст. Минуле і сучасне».

Цікавим у новому виданні є розділ про міських голів Хуста. Із нього ми дізнаємося, що першим мером, а точніше старостою населеного пункту був місцевий мешканець Василь Величко, призначений очільником Хуста у 1921 році. Після нього – із 1939 року головою управи став уродженець Будапешта Золтан Полудьої. Відтак, за радянської доби, мерами Хуста були дві жінки – Олександра П’ятакова і Любов Сосницька. Загалом автор розповідає історії 15 мерів міста.

Також видання оздоблено неймовірно цікавими старовинними листівками із краєвидами мальовничої природи, річок, мостів та церков, перших автомобілів та поїздів.

«Усе почалося з мого захоплення колекціонуванням листівок, – розповів «Карпатському об’єктиву» пан Михайло. – Поступово колекція ставала більшою і в мене почала визрівати ідея якось ці фотокартки згрупувати і показати людям. Так з’явився «Хуст у старовинній листівці». Згодом задумів ставало все більше. Але для того, щоб просто фото стали книгою, довелося чимало поїздити по архівах, шукати дані, вивчати історію. Став постійним гостем архіву у Берегові, піднімав підшивки старих газет. Одним словом, копав інформацію, шукав факти. Захопився цією справою не на жарт. Стало неймовірно цікаво дізнаватися про життя краян, історії архітектурних пам’яток, культових споруд, мостів, будівель. Але багато чого б у нашому краї не відбулося, якби не представники влади на місцях. Так і спало на думку описати всіх хустських мерів, почесних громадян та відомих особистостей, які жили і творили музику, поезію, прозу, художні твори, були просвітниками, будівельниками, духівниками, театральними діячами свого часу у Хусті».

А на презентацію книги завітали практично всі почесні громадяни Хуста, які є серед живих (на жаль, багатьом звання у минулі роки було присвоєно посмертно). Загалом за роки незалежності звання «Почесний громадянин міста» отримали 36 хустян.

«Книги Михайла Бізонича дуже цікаві і цінні. Гортаючи сторінки, ми бачимо, як жили наші пращури багато не те що років, а декілька сторіч тому. Переглядав знімки із цікавістю, Особливо, враховуючи постійні перейменування вулиць у місті, як на мене, цікавим є розділ про тих, чиї імена носять сучасні вулиці Хуста. Також варта уваги рубрика про пам’ятники та міні-скульптури, які є в Хусті. Наприклад, сталевий кіт, якого можна побачити при підйомні на вершину замку, насправді – не просто тварина у лицарських обладунках. Його прототипом був один із комендантів фортеці Домінік Мачка. Гадаю, молоді буде цікаво дізнатися усі ці деталі», – зазначив один із почесних громадян Федір Буришин.

Редагувала книгу ще одна почесна громадянка, філологиня, заслужена вчителька України Христина Шкробинець.

«Наша історія – це надбання багатьох поколінь, величезна цінність, яку ми повинні не просто знати та зберігати, а передавати наступним поколінням. І на давніх листівках та світлинах ми бачимо не просто вулиці, а наше минуле, одяг людей, фасади, транспорт, який у ті часи був здебільшого гужовим. На мою думку, кожне фото є красномовнішим за багато слів. На ньому ми уловлюємо саме життя, ту енергетику, яка відчувається на рівні тонких вібрацій. Загалом ми можемо пишатися, що маємо цікаву і багату минувшину, багатонаціональні традиції та унікальні звичаї. Мені було цікаво редагувати «Історичні постаті Хуста». Із цієї книги для себе дізналася багато нового», – підкреслила вона.