Історія церковно-приходської школи у Ворочові

У центрі села Ворочово на Перечинщині знаходиться історична будівля, яка привертає увагу туристів та гостей. Церковно-приходську школу збудували з каменю понад сто років тому, за часів Австро-Угорщини.

Тепер ця споруда є власністю Свято-Миколаївської греко-католицької церкви, яка знаходиться поруч. Малюнки на стінах коридору, металічна табличка «І клас» на дверях красномовно свідчать: тут навчались учні.

Парафіяни Віктор Тирпак та Олена Петрище розповіли кореспонденту «Карпатського об’єктива» історію сільського навчального закладу та зробили екскурсію приміщенням.

У церковно-приходській школі учнів навчав греко-католицький священик, який тут і жив, та кантор-церковник. За чехів була початкова школа. Як на Закарпаття прийшла радянська влада, школа стала комунальною власністю. У перші роки ХХІ століття в селі відкрили новий навчально-виховний комплекс, куди перебралися школа і садок. Декілька років приміщення залишалося порожнім. Коли греко-католицька громада ані по-доброму, ані через суд не змогла відстояти свою церкву, що була передана православним наприкінці 40-х років, то звернулася до сільської ради з проханням виділити приміщення для проведення богослужінь.

– Голова села та депутати на сесії прийняли рішення, згідно з яким нам була надана ця будівля. Її ми приватизували, оформили державний акт на землю, а потім почали виготовляти документацію на будівництво нової церкви. Фундаментний камінь заклали 16 жовтня 2004 року, освятив його Преосвященний владика Мілан, – розповідає Олена Йосипівна. – У старому приміщенні зробили косметичний ремонт, купили й почепили люстри, замінили дерев’яні вікна, бо їх навіть помити не можна було – своє ж бо відслужили. Молилися тут більше десяти років. Торік добудували церкву, наразі завершили оздоблювальні роботи. Цього року в новій церкві вперше провели богослужіння на престольний празник – 22 травня. На душі дуже радісно.

Тут знаходиться і філія Перечинської районної бібліотеки. Церква надає їй приміщення за одну гривню на рік.

Неозброєним оком видно, що будівля потребує капітального ремонту. Надворі +28°, а всередині холодно, стелі високі. Є кахельні печі, які взимку експлуатуються.

– Плануємо зробити духовний центр і фару. Радилися зі спеціалістами. Кажуть, що дешевше нове збудувати, як оце переробляти. Наша громада невелика – 80 сімей. Будемо сподіватися на Божу допомогу, – у майбутнє Віктор дивиться з оптимізмом.

На фасаді є коротка інформація в заскленій рамочці про пароха Ворочова Стефана Ортутая. Вказані роки його життя: 28.02.1894 – 02.04.1967. Засуджений 1946-го на 25 років.

Пані Олена каже, що парох жив у фарі, яка знаходилася неподалік. Потім у тому приміщенні був клуб, сільська рада. Згодом будівля завалилися, наразі там залишились одні руїни.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора