https://rx.ua
777
22:25 24.102016

На Закарпатті була Велика соляна піраміда

Історія 1204

У солотвинських озерах потонула й частина історії цього регіону та його шахт. 

2_article_image620x375

Крім грандіозних розмірів шахт у підземеллі солекопалень був соляний обеліск, висотою 74 метри! Він знаходився під склепінням шахти Куніґунда в Солотвині і називався Великою соляною пірамідою.

Так він виглядав на літографії 1896 року з газети «Vasárnapi ujság»:

1_reference

Шахта Куніґунда — одна з найвідоміших і найбільших соляних копалень Солотвина. Названа на честь дочки угорського короля Бели IV (1206–1270). У кінці XIX століття експлуатаційна площа шахти складала 9861 м², а розробка солі велась на глибині 167 метрів. Щорічний видобуток солі — близько 100 тисяч тонн.

Соляний обеліск всередині шахти Куніґунда зведено у 1896 році на честь «Міленіуму» — тисячоліття приходу угорських племен в Тисо-Дунайську низовину.

Затоплення копалень розпочалось у 1903 році. У 1906 році на місці частини шахти утворилось карстове провалля діаметром близько 60 метрів. Після подальших ерозійних процесів, осадження породи та затоплення шахти, утворилось відоме нині соляне озеро Куніґунда — найбільша рекреаційна водойма Солотвина”, – повідомляє спільнота у Фейсбуці Transcarpathian Heritage, яка опублікувала фото обеліска.

Найбільші солекопальні Закарпаття на старих листівках:

Найвідоміший пункт соляного шляху, який існував на Закарпатті – Солотвино, або ж Slatina – рум., Faluszlatina + Aknaszlatina – угор., Selo Slatina + Slatinské Doly – слов., Salzgruben – нім. Однак крім цього пункту видобутку солі, шахти існували ще у Вишкові, Тячеві, а соляний шлях проходив через такі пункти: Солотвино – Олександрівка – Драгово – Свалява.

Для видобутку, зберігання й охорони солі були запрошені зі Саксонії німці («сакси», «саси»), які збудували в Мармороші численні міста й селища: Сигіт, Довге Поле (Кимпулунг ла Тиса, Румунія), Тячів, Хуст, а також Солотвино, яке по-німецьки називалося Зальцгрубен (salz — сіль). Історію Солотвина, а також фоторепортаж із сучасного селища ми публікували дещо раніше.

Шахту Ференца відкрито у 1808 році. Вже у 1853 році площа шахти складала 4784 м², а глибина — 19 м. Сьогодні це шахта №7 Солотвинського солерудника. Так виглядали охоронці біля входу до соляної шахти ім. Ференца («Ferenc-bánya») в Солотвині у 1919-1922 роках (фото: Jiri Kral):

1_reference-1

Це вигляд соляної шахти ім. Ференца на поштівці 1909 року:

solyana-shahta-im-ferenca-ugor-ferenczbanya-v-solotvini-poshtivka-1909-roku_reference

На початку ХХ століття шахта теж потерпала від підтоплень. Це провалля підтопленої шахти Кунігунда в Солотвині (нині озеро Кунігунда) у 1916 році:

provallya-pidtoplenoyi-shahti-kunigunda-v-solotvini-zaraz-ozero-kunigunda-1916-rik_reference

 Соляна шахта ім. Ференца («Ferencbánya») в Солотвині у 1940 році.
Східці на задньому плані мають 40 маршів — це близько 70-80 метрів глибини або висота 25-поверхового будинку.

solyana-shahta-im-ferenca-ferencbanya-v-solotvini-u-1940-roci_reference

Соляна шахта ім. Ференца (угор. Ferencbánya) в Солотвині у 1940 році

solyana-shahta-im-ferenca-ugor-ferencbanya-v-solotvini-u-1940-roci_article_image620x375

А це – соляний млин в Солотвині 1940 року:

solyanij-mlin-v-solotvini-1940-rik_reference

У Вишкові також існувала соляна шахта, однак збереглися лише малюнки її інтер’єру від 1751 року.

vishkovo_reference vishkovo-2_reference vishovo-3_reference

Дещо схожа соляна шахта існувала у Тячеві. Також збереглися її малюнки від 1751 року.  За цими малюнками можна уявити технології та масштаби видобутку солі в ті часи, пише ProZak.

tatso-salzberg-in-der-marmarosch_reference tatso-salzberg-in-der-marmarosch-2_reference tatso-salzberg-in-der-marmarosch-3_reference

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне