3445
12:31 7.122023

Тепло крізь століття: кахлі Королівського замку Нялаб

Історія 56967

Фантастичні птахи й химерні квіти, браві лицарі й благородні дами, королі і святі – зачаровують. Дивишся на них і розумієш, що вони зуміли пронести своє тепло крізь століття. У кожній кахлі закарбований сакральний код, який хочеться розгадати.

В давнину оздоблена кахлями піч виконувала роль не тільки опалювальної споруди, але й основної прикраси кімнати, слугувала предметом престижу. В епоху середньовіччя, за умови незначної кількості декоративних елементів, картинки на цих плитках суттєво пожвавлювали інтер’єр. Вони були своєрідними провідниками у світ тогочасного стилю і по сьогодні допомагають краще зрозуміти естетичні уподобання, спосіб мислення, систему цінностей тогочасної людини. Зображення – від геометричних і простих рослинних орнаментів до сцен повсякденного життя та релігійних сюжетів – завжди підлаштовувались під модні тенденції відповідної епохи.

Найбільша за кількістю і різноманіттям колекція кахлів виявлена на Королівському замку Нялаб. Тож про зародження кахлярства, а ще про унікальну колекцію кахлів замку Нялаб говоримо з доцентом кафедри археології, етнології та культурології ДВНЗ «УжНУ» Ігорем Прохненком.

Пане Ігорю, коли з’явилися кахляні печі?

Кахляні печі є суто європейським винаходом. З’явились вони близько XII ст. в Альпах, а їхніми «предками» були звичайні глинобитні, у стіни яких для пришвидшення і підвищення тепловіддачі вмуровували чашкоподібні або мископодібні посудини. Більш широкого розповсюдження вони отримали протягом XIII – XIV ст., із цього часу відомі й їхні перші зображення. Найбільш потужні центри виробництва кахлів діяли на території південних німецьких земель, Чехії та середньовічного Угорського королівства. Хоча перші кахляні печі в Угорщині з’явилися ще у середині XIV ст., на початку правління Людовика Великого, в угорській мові слово «кальга» (угор. kályha = кахляна піч) тривалий період означало не власне піч, а її складові елементи, тобто власне кахлі. Саму ж опалювальну споруду до XVII ст. називали «kemence», аналог глинобитної печі.

Який вигляд мали перші кахлі?

– Перші кахлі мали форму чашки з широкою, відкритою горловиною та денцем, що звужувалось. У стіну печі їх вмуровували горловиною назовні. Згодом з’явилися мископодібні екземпляри, з чотирикутним та трикутним вінцем. Виготовлені на гончарному колі вироби почали вмонтовувати в глиняні стіни щільними рядами, створюючи тим самим прототип кахляної печі. Найчастіше трапляються мископодібні кахлі з квадратною горловиною, які на XV ст. уже були розповсюджені по всій території Угорського королівства.

Коробчасті ж кахлі формували з двох елементів – декорованої зовнішньої (лицьової) сторони та тильної частини, яку виготовляли на гончарному колі. З’єднували їх між собою ще у сирому вигляді. З XVI ст. майстри почали використовувати простішу техніку, коли до тильного боку кахлі прикріплювали глиняну стрічку, замінивши нею мископодібну частину. Тиражування коробчастих кахлів відбувалося за допомогою шаблонів-форм, які заповнювали сирою глиною. Абсолютно ідентичні екземпляри, виготовлені з одного негатива, відомі ще з часів середньовіччя. Декоровані печі поступово стали невід’ємним елементом інтер’єру в залах багатих шляхетських та міщанських помешкань, з’явилися мереживні орнаменти, поліхромне фарбування, а з кінця XV ст. запроваджена і техніка майоліки. Негативи для тиражування кахлів виготовляли як із дерева, так і з глини, але декорування виконував не завжди пічник. Для елітарних опалювальних споруд часто замовляли форми у відомих, висококваліфікованих різьбярів.

– Коли почалося розповсюдження саме декоративних кахлів?

– Зрозуміло, розповсюдження декоративних кахлів бере свій початок з двору угорських королів. За результатами розкопок Вишеградського королівського двору, Будайської фортеці та Естергомського єпископського палацу (мова про пам’ятки Угорщини) встановлено, що в середині XIV ст. тут діяли щонайменше три майстерні, які обслуговували королівський двір та резиденції придворних аристократів. Про це свідчить різна сировина та техніка виготовлення кахлів. З другої половини століття майстерні почали діяти і за межами столиці, печі робили вже й для багатих монастирів та великопанства. Згодом вони поширилися й у середовищі міщанства. На зламі XVI – XVII ст. кахлі стали настільки популярними, що їх почали виготовляти і у селах.

Незважаючи на такий стан речей, з території середньовічного Угорського королівства не відома жодна збережена піч. Втім, у ході розкопок тогочасних осередків влади виявлено чимало кахлів, що збереглись повністю або фрагментарно, а це дає можливість для подальшої реконструкції як окремо взятих елементів, так і опалювальних споруд загалом. Значна група знахідок накопичена і на Королівському замку Нялаб. Вона вимагає свого наукового осмислення в контексті розгляду тенденцій розвитку регіонального кахлярства.

– Розкажіть, будь ласка, детальніше про колекцію кахлів Королівського замку Нялаб.

Розташований біля селища Королево Берегівського району Закарпатської області України, замок Нялаб характеризується потужним культурним шаром, складною стратиграфією (ред. – порядок чергування нашарувань культурного шару один щодо одного) та значною кількістю речового матеріалу. У польових сезонах 2007, 2011 – 2019 рр. експедицією Ужгородського національного університету на ньому досліджені чотири приміщення, де простежені конструкції п’яти кахляних печей. В процесі розкопок виявлені тисячі фрагментів і десятки цілих екземплярів кахлів XVI – першої половини XVII ст. Належать вони до різноманітних типів: мископодібні, цибулеподібні, з пуклями, коробчасті плитки з рослинним декором, антропо- та зооморфними зображеннями, на релігійну тематику, з геральдичними символами та короноподібні з верхнього обрамлення печей.

– Якщо говорити детальніше саме про кахлі коробчастого типу…

– Так, вони представлені значною кількістю. Серед них окрему групу становлять укриті рослинним орнаментом кахлі. Характеризуються вони серійністю і різноманіттям декору. Зазвичай у центральній частині площини подані квітка або хрест, від яких до кутів, а іноді і до бічних стінок плиток відходили листки або квітки. Лише в одному випадку квітка (лілія) вміщена до вази у натюрмортному стилі. Більшість кахлів оздоблено зеленою, салатовою та коричневою поливою, але зустрічаються і неглазуровані екземпляри. Зовнішня поверхня зазвичай наближена до квадратної форми. Зооморфні зображення на кахлях Королівського замку представлені шістьма штампами. Перший – серія коробчастих ізразців із двома розташованими один перед одним єдинорогами (відзначимо, що єдинороги в іконографії символізують чистоту, незайманість і часто вважаються супутниками Діви Марії), голови яких обернуто в різні боки. Тулуби тварин вкриті лускоподібним декором, самі ж вони знаходяться у сидячому положенні. Між єдинорогами височіють дві вигнуті й переплетені у формі серця квітки. У верхній частині плитки проставлена дата, яка, скоріше за все, визначає і приблизний час спорудження печі – 4-1610 рік. За винятком одного неглазурованого екземпляра, всі ізразці цієї серії вкриті поливою світло-зеленого кольору.

Наступним типом кахлів є вкриті зеленою глазур’ю коробчасті плитки, на лицьовій поверхні яких переданий фантастичний птах із масивним тулубом і розправленими крилами, який у загальних рисах нагадує дракона. Тварина вкрита лускоподібним декором, подібним до орнаментації єдинорогів. Окрему серію кахлів представляють политі зеленою глазур’ю коробчасті екземпляри із зображенням двох леопардів.

А як щодо світських та релігійних мотивів, які зображували на кахлях?

– У Королеві на сьогодні виявлені лише два типи ізразців зі світським мотивом. Перший – це фрагмент коробчастої кахлі з поліхромною глазур’ю світло-коричневого, зеленого та чорного кольорів. Аналогії з Требішова та Кошице – на ній подана сцена заручин закоханих. Візуальне порівняння зроблених одним штампом плиток дозволяє вважати, що виготовлена в кошицькій майстерні форма привозилася ремісником як на близько розміщені (Требішов), так і на віддалені (Королево) пункти, де з місцевої глини формувалися ізразці, які фарбувалися відповідно до колірної гами конкретних печей. Наступні екземпляри зі світським мотивом відомі в фрагментах. Це вкриті зеленою поливою кахлі із зображенням парочки, яка тримається за руки. Серед виявлених на Нялабі кахлів окрему групу становлять екземпляри зі старозаповітними сюжетами. Перший мотив (понад десять плиток) – сидячий на троні під аркою король, який в лівій руці тримає скіпетр, а правою підпирає бік. Коробчасті ізразці вкриті глазур’ю коричневого, гірчичного або зеленого кольору. Іконографія та надписи на подібних знахідках регіону дозволяють ідентифікувати зображення не з конкретним королем Угорщини, а з модернізованим поданням біблійного царя – Давида або Соломона. У колекції кахлів Королівського замку представлені й зображення святих. Як і на більшості пам’яток Європи, на Нялабі особливою популярністю відзначався епізод боротьби зі змієм-драконом християнського великомученика Юрія (Георгія). Юрій верхи на коні проштрикує списом дракона. Святий одягнутий у лицарські обладунки, в правій руці тримає спис, випускаючи його з-під пахви. Зображення не відзначається реалістичністю. Особливу увагу майстер намагався сконцентрувати на обличчі, яке непропорційно велике відносно до розміру всього тіла. Біля голови Юрія в лівому верхньому куті сцени знаходиться принцеса, що навколішки, молитовно склавши руки, благає про порятунок. Крилатий змій лежить під копитами коня, заплівши хвостом його задню ліву ногу. Спис Юрія направлений у розкриту пащу рептилії.

– Наскільки відомо, чимало кахлів також є і з геральдичною символікою…

– Нині на Нялабі відомі кахлі з гербами короля Матяша Корвіна, роду Перені та Габсбургів.

До прикладу, кахлі з геральдикою Перені, одного з найбільш впливових родів Угорського королівства, представлені знахідками – трьома штампами. Перший – це неглазуровані коробчасті екземпляри, зовнішня поверхня яких наближена до квадратної форми. На плитках переданий оточений рослинним декором геральдичний щит, на полі – профіль розвернутої у правий бік крилатої чоловічої бородатої голови, яка в коротких лапках тримає корону. Інші два фрагменти з верхньої окантовки печі, один – від грубої поліхромної плитки, политої темно-зеленою, світло-зеленою, помаранчевою та чорною глазур’ю, другий – із зеленою поливою. На ізразцях – розвернута вправо аналогічна голова з бородою та косою, перед профілем поліхромного екземпляра поставлена дата – 1578 рік.

На чотирьох кахляних плитках переданий герб Габсбургів – двоголовий орел із розправленими крилами та хвостом. Його лапи розставлені в боки. У пазурях правої орел тримає меч, а лівої – скіпетр. На грудях птаха – геральдичний щит із гербом Угорщини, а над головами – корона. Біля меча написана літера «A», скіпетра – літери «DM», тобто “після Різдва Христового». Ізразці вкриті зеленою або світло-коричневою глазур’ю, в одному випадку присутні обидва ці кольори.

Взагалі про кахлі Королівського замку можна говорити чимало. Дуже сподіваємося, що невдовзі вийде велике дослідження-каталог кахлів замків Закарпаття.

Христина БІКЛЯН

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Новини
Понад 41,6 тис. українців отримують ліки проти серцево-судинних захворювань за програмою «Доступні ліки» на Закарпатті
12:20
Закарпатські угорці відкрили кафе у Белфасті та назвали на честь рідного села
11:28
На Закарпатті поліція затримала водія, який пʼяним наїхав на жінку та двох малолітніх дітей – 6-річна дівчинка померла на місці
10:31
Закарпатські піротехніки продовжують розміновувати Донеччину
10:20
Табір для дітей у «Карітас-хабі» в Ужгороді
09:50
В ГУНП Закарпаття пройшла робоча зустріч з представниками АРМА: обговорили подальшу співпрацю щодо розшуку та вилучення активів зловмисників
09:31
Танцювальні змагання «Uzhhorod Open» відновили на Закарпатті
08:51
Україна здобула перемогу на Євро-2024
18:00
«Ми – радість Закарпаття»: 22 червня «Джерельця Карпат» відзвітують великим концертом у драмтеатрі
17:11
У Падіюні проводять літні майстер-класи для усіх охочих
16:03
Всі новини