Як Довге ледь не стало столицею Карпатської України
2 листопада 1938 року відбувся Перший Віденський арбітраж, за результатами якого до Угорщини повинна була відійти західна частина Карпатської України, що на той момент була автономією у складі Чехословацької Республіки.
Оскільки до Угорщини відходив і Ужгород, а евакуація державних установ повинна була завершитися до 10 листопада, на терміновій нараді керівництва Карпатської України приймалось рішення про перенесення столиці. В нараді брали участь прем’єр-міністр Юліан Ревай та генерал Олег Сватек, головний військовий комендант та командувач 12-ї чехословацької піхотної дивізії.
Відомо, що на нараді розглядались різні варіанти евакуації столиці, однак головними претендентами були Хуст та Довге. На перенесенні столиці до Довгого наполягав Юліан Ревай.
Василь Гренджа-Донський у своїх споминах ось так згадує ці події:
«Може, міністр Ревай і мав правду, коли настоював на тому, щоб за нову столицю не брати Хуст, але Довге. По-перш, що Довге не є так близько границі, по-друге — воно чисто українське село, нема там мадярів і жидів небагато, нема жодних національних меншостей, які роз’їдають кожну державу. Подивіться тільки на вислід виборів: У Довгому 2071 голосів за УНО, а тільки 7 проти, тоді, коли в Хусті за нами голосувало 6208, а вороже поставилось 2122!»
Однак не судилося. Новою столицею Карпатської України було обрано Хуст.
“Цей історичний екскурс роблю для того, щоб відокремити сьогоднішній шабаш так званих патріотичних організацій, а насправді – провокаторів, від справжньої історії, яку вони не знають і не шанують.”, – пише Денис Добра.
Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.
Підписатися
