3339
16:30 15.062022

Архівні матеріали справ репресованих закарпатців відтепер можна побачити у вільному доступі в інтернеті

Історія 4480

Щороку в третю неділю травня в Україні вшановується пам’ять жертв політичних репресій. Серед них є і тисячі наших краян.

На зберіганні в державному архіві Закарпатської області нині знаходиться понад десять тисяч справ на політично репресованих осіб нашого краю. Однак саме тепер з’явилась унікальна можливість отримати доступ до цих матеріалів через інтернет.

Сьогодні працівники Державного архіву Закарпатської області проводять величезну роботу з оцифрування цих архівних документів для вільного доступу в мережі та поповнення бази даних «Український мартиролог ХХ ст.». Станом на кінець травня цього року вже стала доступна інформація про 750 жертв політичних репресій серед наших краян. Її можна переглянути на вебсайті Укрдержархіву за адресою: https://archives.gov.ua/um.php.

«Український мартиролог ХХ ст.» є підсумком роботи державних архівів, започаткованої ще 1989 році, яка пожвавилася після прийняття Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» (1991), коли почали складатися регіональні й тематичні бази даних на репресованих. Нині вони існують практично в усіх державних архівах, які прийняли на зберігання архівно-слідчі справи та інші документи, дотичні до політичних репресій. Натепер розпочато зведення згаданих баз даних до централізованої й онлайн загальнодоступної бази. Це надає можливість забезпечити інтелектуальний доступ до архівних документів про політичні репресії на найпершому інформаційному рівні просто з інтернету.

Скористатися цією базою може кожен. Вона проста, має кілька фільтрів та видає короткі біографічні відомості про шукану людину, а також місце розташування її справи (відповідний архів). Зокрема містить стислу інформацію про жертви політичних репресій 1920–1950-х років: фотопортрет або кілька фотографій (за наявністю), ім’я жертви та коротку характеристику роду занять, дати життя, відомості про реабілітацію, посилання на архів, де зберігаються архівно-слідчі справи та інші дотичні матеріали. Це насамперед центральні державні архіви й державні архіви областей, а також галузеві державні архіви Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України.

Згаданий пошуково-інформаційний проєкт заявлений у Міжнародній раді архівів як інтегральна частина великого міжнародного проєкту ЮНЕСКО зі створення електронної енциклопедії «Порушення прав людини: міжнародний довідник архівних джерел», започаткованого у 2004 році.

Програма мартиролога вбудована в офіційний вебпортал Державної архівної служби, а скористатися ним можна як з комп’ютера, так і смартфона – її успішно адаптували під різні пристрої.

Але що робити після того, як було (або не було) знайдено свого репресованого родича в мартирологу? Куди йди за детальнішою інформацією та що мотивує людей шукати ці дані?

Про це журналісти газети «Карпатський об’єктив» поговорили із заступником директора Державного архіву Закарпатської області Михайлом Марканичем.

– Припустимо, людина таки знайшла свого родича в базі даних, але наданої інформації їй замало. Куди звертатися далі?

– Багато людей звертаються безпосередньо до нас, до нашого архіву. Можна також звертатися до спеціального центру в Архіві національної пам’яті, який допомагає з пошуком репресованих. Там приймають такі запити.

Можна також звернутися в Центр досліджень визвольного руху. До того ж там робили якісний посібник з пошуку репресованих в архівах. Дуже зручна інструкція.

Ще один популярний варіант – звернутися до професійних генеалогів, аби знайти дані про свою родину.

– А чи є між архівами чітка комунікація? Тобто, надіславши запит в одну точку, чи можна розраховувати, що там розглянуть усі можливі джерела?

– Централізованої бази даних немає, тому це питання робочої комунікації і завантаженості архівістів. Відповідно, якщо люди не дуже завантажені й мають відповідну кваліфікацію – знають, до кого зателефонувати і де з’ясувати, – тоді так, можна отримати повну інформацію одним пострілом.

А якщо спеціалісти дуже завантажені або ж працює нова людина, яка ще не знає досконало, де і що, пошук може ускладнитися. Координуюча структура – це Державна архівна служба України, але її ключовою задачею є керування архівами, а не пошуки по запитах окремих громадян.

У майбутньому в Україні потрібно буде створити якусь систему навігації або центр пошуку, де фахівці спеціально будуть цим займатися. Але поки що такої системи немає, такі інструменти, як мартиролог, – найкращий спосіб знайти дані. Хоча він поки що недостатньо наповнений.

– Чи багато запитів надходить про репресованих родичів та з яких міркувань люди їх шукають?

– Конкретно до нашого архіву запити від громадян надходять з періодичністю раз на 1–2 тижні тільки щодо пошуків репресованих родичів. Але найбільш показовими тут є національна та регіональні комісії з реабілітації, куди люди звертаються сотнями – там черга на розгляд справ. Переважна більшість робить це не для того, аби створити генеалогічне дерево, знайти інформацію про родину, хоча це теж багато кого цікавить. Найбільше запитів – від людей, які хочуть реабілітувати своїх родичів, незаконно засуджених, страчених, висланих. Переважно з цим звертаються люди старшого віку, котрих цікавлять не стільки якісь пільги та виплати, скільки просто відновлення доброго імені та справедливості. Їм це особливо болить.

Звісно, є також науковий інтерес, коли громадяни пишуть статті чи дисертації і шукають матеріали про своїх потенційних героїв, які стали жертвами тоталітарної комуністичної системи. Мотивації бувають різні.

Крім того, важливо, аби щодо таких програм була мотивована держава, у тому числі, щоб їхній розвиток передбачався в бюджеті. Це питання доступу до історичної правди, це допомагає громадянам краще зрозуміти свою родину, свою історію.

Ця справа є частиною механізму запобігання появі в майбутньому тоталітарних режимів. Це не іграшки, і не просто науково-дотичний інтерес, це питання суспільної, національної безпеки, аби ми більше ніколи не скотилися до подібної системи і не стали її частиною. Подібні мартирологи, архіви національної пам’яті, висвітлення тематики – усе це речі, які нас від такого майбутнього убезпечують.

Руслан ФАТУЛА

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне