Унікальна печера-монастир знаходиться на Іршавщині між селами Негрово і Арданово на пагорбі, що у підніжжі Гат, які є відгалуженням Горлат-Гутинської системи. Але достовірної інформації про цей монастир обмаль.
Не можна з точністю відповісти на питання про те, хто і навіщо її викопав? Або ж з якою метою чи коли?
Навколишні пагорби ще з давніх-давен були обжиті людьми. Тут панує неймовірна краса гір та невеликих масивів, серед яких чимало городищ різного віку, а у горах знаходиться кілька печер.
Час виникнення гроту поки невідомий, також нічого не знаємо і про призначення даної печери-монастиря.
Вона рукотворна, складається з вапняку, який легко піддається обробці. За однією з версій, це була шахта для видобутку корисних копалин. Але за формою стін так сказати не можна, адже вони оброблені занадто акуратно і порода більше схожа на звичайний туф. За іншою версією вона була видовбана для схованки на випадок нападів кочівників. Крім того, селяни згадують, що в ній переховувались люди під час Другої світової.
Найбільш достовірніша версія вказує на те, що там жили монахи-схимники і це була невеличка церква.
Вхід до печери одразу помітити не вдасться, адже він трохи схожий на нору, починається з непримітної вузької ями, далі ж просуватись потрібно на руках. Згодом вхід буде розширюватись і можна буде не повзати, а ходити в повний зріст. План ходів печери теж цікавий – два з трьох завершуються глухими кутами, а один веде до запасного виходу, який нині вже засипаний землею.
