Археологи знайшли на території Ужгородського замку древній медальйон: він належав єзуїтам

Під час археологічних розкопок руїн церкви на території Ужгородського замку знайдено єзуїтський медальйон. Про знахідку розповів Володимир Мойжес, історик, кандидат історичних наук, директор Археологічного музею Ужгородського національного університету.

На одній стороні медальйона в профіль зображений святий Франциск Ксаверій, а на іншій — святий Ігнатій Лойола. Ці особи шануються як католицькі святі та засновники Товариства Ісуса, широко відомого як Орден єзуїтів.

В історичних джерелах можна знайти, що в середині 17 століття Янош Другет, тодішній господар міста, запросив єзуїтів оселитися в Ужгороді. У 1773 році єзуїти покинули місто, змушені це зробити через декрет Папи Климента XIV, який ліквідував орден.

Щодо датування цієї знахідки, доктор Мойжеш уточнює: “Як можна датувати знахідку? Наприклад, за письмовими джерелами. Виходячи з дати канонізації Ігнатія Лойоли та Франциска Ксаверія (1622) і року руйнації церкви (1728), ми визначаємо хронологічні межі”.

Доктор Володимир Мойжес також пояснює, що нинішні розкопки насамперед зосереджені на залишках середньовічної римо-католицької церкви Святого Юрія на території замку. Ця церковна споруда займає значну площу, і очікується, що проєкт розкопок триватиме приблизно п’ять років.

Серед найбільш значущих знахідок на сьогодні — шабля, датована першою половиною 17-го століття, знайдена в одній із крипт. На жаль, усі крипти стали жертвами грабіжників у 18 столітті, залишивши археологам лише ті предмети, які не зацікавили грабіжників, такі як прикраси з недорогоцінних металів та намиста, або ж ті, що вціліли під товстим шаром землі завдяки щасливому випадку.

Церква святого Юрія існувала з 13 по 18 століття. Найдавніші документальні згадки про неї датуються 1248 роком. У 1646 році на території церкви святого Юрія підписали Ужгородську церковну унію, акт церковного об’єднання 63 священиків Мукачівської православної єпархії з Римом. Однак у 1728 році пожежа знищила церкву.

Джерело