Відомий на всю Україну «замок тамплієрів» насправді ніколи їм не належав,

Упродовж десятиліть різні джерела пов’язували цей замок з орденом тамплієрів і стверджували, що він зведений у 12-13 століттях.

Середнянський замок-фортеця на Закарпатті, відомий як замок тамплієрів, насправді не має до представників цього лицарського ордену жодного стосунку. Це встановили археологи Ужгородського національного університету, повідомило Громадське радіо.

Упродовж десятиліть різні джерела пов’язували цей замок з орденом тамплієрів. Так само стверджували, що він зведений у 12-13 століттях. Це ж зазначено і на табличці вулиці Замкової, що веде до фортеці. Доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків УжНУ Ігор Прохненко спростовує це.

«Археологічна експедиція Ужгородського національного університету довела, що у даному замку тамплієри ніколи не проживали і не були причетні до його будівництва. Аналіз цегли, яка знаходиться всередині корінних стін і не могла потрапити туди раніше, ніж була зведена, а це цегла кінця 15-16 сторіччя. Саме планування характерне для пізньосередньовічної Угорщини кінця 15 сторіччя», — говорить Прохненко.

Легенда про те, що це замок тамплієрів, з’явилася минулого століття завдяки історику Петру Сові. Він писав, що поруч був монастир, де начебто проживали представники лицарського ордену. Уперше цю гіпотезу спростував закарпатський історик Йосип Кобаль у 2003 році, проаналізувавши письмові джерела. А через п’ять років археологи УжНУ почали проводити розкопки. Досліджували територію навколо руїн квадратної вежі. Насправді вежа, яку бачать відвідувачі, не є замком, а лише центральною спорудою замкового комплексу. Територія усього комплексу — 4 гектари. Значна частина — під землею приватних господарств. Археолог Ігор Прохненко показав знайдені цього разу артефакти:

«Застібки книжок, повсякденні речі, залишки зброї, значна кількість монет з домінуванням угорських монет 16 сторіччя, польських і угорських монет початку 17 сторіччя. І от одна із знахідок — це товарна пломба якраз з території Чехії. Досі було відомо 16 пломб. Всі вони походили з території Польщі. І от нова пломба. Яка походить із земель Чехії, на сучасному рівні це десь між Брно і Прагою, тобто досить далеко від нас», – говорить археолог.

Минулого року під час розкопок археологи знайшли фальшиву монету. Зовні ніби золота, а насправді — бронзова. За словами Ігоря Прохненка, на території замку не тільки фальшували монети, але й займалися контрабандою. У першу чергу, угорський полководець Іштван Добо, який жив і помер саме у цьому замку.

«Тут одним з культових моментів було виготовлення вина. Це був один з продуктів, який контрабандою йшов на польські території. Оминаючи державні митні застави, Іштван Добо спокійно, знаючи місцевість, переправляв і худобу, яка не обкладалася ніяким митом, і вино, яке він гнав, на територію Польщі», — пояснює Прохненко.

Селище Середнє славиться своїми довгими, кількакілометровими винними підвалами. Прохненко розповідає, що, коли видовбували підвали, каміння використовували для будівництва замку. Нині фортеця — пам’ятка архітектури національного значення. Однак, час грає проти споруди. Якщо років 70 тому стіни сягали трьох поверхів, то нині — одного, — скаржиться директор археологічного музею УжНУ Володимир Мойжес.

«Стіни осипаються, і такими темпами років через 10 залишиться тільки рівень першого поверху. Якщо не виконати найближчим часом консерваційних і реставраційних робіт, то пам’ятку можна втратити. З кожним роком ми приїжджаємо, дивимося, а його все менше, менше і менше». Місцевого мешканця Святослава Баллу у селищі кличуть тамплієром. Його хата — за кілька метрів від замку. Руйнування стін він спостерігає з власного обійстя. Каже: каміння з-під замку розбирають місцеві.

«Задній кут — там взагалі такі брили впали, що по 2 тонни мають. Весною ще. Камінь осипається. У нас збудували дві церкви з нього. На нашій вулиці нема такого будинку, щоб не було звідси каменю», — говорить Святослав.

Врятувати пам’ятку можна, — переконаний селищний голова Середнього Емеріх Крицький. Потрібні кошти. Закордонні партнери готові долучатися.

«У нас заключена угода із замком-фортецею в Егері, в Угорщині, про співпрацю. І ми хотіли залучити якісь інвестиційні кошти для консервації будівлі. І угорська сторона уже йшла нам назустріч. І навіть ми мали брати участь у гранті міжнародному. Але вони просили якісь документи, що підтверджують, що ця будівля є за громадою. Ми, звичайно, їх не дали, тому що їх нема в природі», — зазначив Емеріх Крицький.

Зараз замок де-юре немає власника. 6 років тому селищна рада звернулася до суду з проханням передати замок у власність громади. Суд не розглянув цю заяву, бо відділ культури і туризму Ужгородської РДА не надав відповідний висновок. Але у департаменті культури обласної адміністрації підтвердили, що замок у Середньому нині нікому не належить. Коментує провідний інспектор відділу охорони культурної спадщини департаменту культури ОДА Костянтин Куцов. «Так сталося, що Середнянський замок не має юридично визначеного власника. Справа в тім, що ще у 2009 році селищна рада ініціювала визнання цього об’єкту як «безхазяйне майно», і з 2011 року воно проходить як таке, станом на сьогоднішній день», — пояснив Кусов. Селищний голова Середнього Емеріх Крицький стверджує, що середнянці планують відстоювати замок у суді.

Ольга Павлова, Ужгород, Громадське радіо