Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео

Опубліковано: | Переглядів: 4222
  • Поділіться із друзями:

26 лютого, рівно 30 років тому, в 1989-му, заснували найчисельнішу організацію угорців в Україні – Товариство угорської культури Закарпаття (ГО «ТУКЗ – КМКС»). Вона покликана представляти інтереси угорської громади в різних сферах соціального життя, від культурної та політичної до соціальної.

Організація об’єднує 5 районних та 112 первинних осередків, до яких входять понад 45 тисяч членів. Засновником і першим головою ГО «ТУКЗ – КМКС» був Шандор Фодо, викладач угорської кафедри Ужгородського національного університету, відомий своєю правозахисною діяльністю. Другий голова Товариства, Міклош Ковач, пробув на посаді понад 18 років. З 2014-го головою ГО «ТУКЗ – КМКС» обрано Василя Брензовича.

Товариство тісно співпрацює з громадськими організаціями країн Карпатського єврорегіону, Сербії, Хорватії, парламентськими партіями Угорщини. Товариство угорської культури є також членом федеративної унії Європейських національних груп. Члени товариства беруть участь у різноманітних обласних форумах, роботі Змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин.

З метою забезпечення індивідуальних і колективних прав закарпатських угорців ГО «ТУКЗ – КМКС» розробляє пропозиції до державних органів влади. Законними методами бореться за право користуватися угорською мовою у всіх сферах життя, береже традиції та культуру своїх предків. Члени товариства беруть активну участь у виборах до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування. Представники товариства є депутатами обласної, районних та сільських рад краю.

З ініціативи ГО «ТУКЗ – КМКС» багатьом населеним пунктам Закарпаття повернуто старі історичні назви. В області встановлено близько 140 пам’ятних знаків видатним діячам угорського народу, відкрито меморіальні парки. Так, у Сваляві засновано Меморіальний парк, де щорічно проводиться вшанування пам’яті жертв сталінського терору, на Верецькому перевалі встановлено пам’ятний знак з нагоди 1100 роковин переходу фіно-угорських племен через Карпати.

Товариство щороку організовує Дні угорської культури, заходи, присвячені визвольній революції 1848–1849 років, Дню Святого Іштвана, вшануванню пам’яті мартирів Угорської революції 1848–1849 років, відзначенню річниці Угорської революції 1956 року та традиційного свята «Турул».

ГО «ТУКЗ – КМКС» є організатором багатьох наукових конференцій, семінарів, виставок угорських художників Закарпаття, інших культурно-мистецьких заходів. Товариство є одним з ініціаторів відкриття у Берегові Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, а також створення Закарпатського обласного угорського драматичного театру, який неодноразово відзначався вітчизняними та міжнародними нагородами. Крім того, організація є засновницею газет «Kárpátalja» та «Карпатський об’єктив», благодійних фондів «Егана Еде», «Про Агрікультура Карпатіка» та «KMKSZ», співвласницею телеканалу «21 Ужгород».

Так, святкування з нагоди відзначення 30-річчя організації провели в будівлі ужгородського Будинку профспілок, де колись відбулося перше засідання правління ГО «ТУКЗ – КМКС».

Василь Брензович, голова ГО «ТУКЗ – КМКС», народний депутат України, звернувся до гостей та членів організації: «30 років тому, в день народження нашого засновника Шандора Фодо, відбулося перше засідання Товариства угорської культури Закарпаття. Протягом цього часу нам вдалося продовжити закладені ним принципи та розвинути організацію до сьогоднішнього рівня.

1989-й був роком змін – події відбувалися з блискавичною швидкістю. Неочікувано для себе ситуацією скористалася й угорська громада Закарпаття, яка протягом десятиліть була ніби закрита від зовнішнього світу. Вже на першому засіданні Товариства було зрозуміло, що воно відрізнятиметься від звичних на той час політичних напрямів та ідеологій і стане демократичною організацією, яка захищатиме інтереси угорців Закарпаття. Протягом короткого проміжку часу до організації долучилося багато нових членів – вона стала масовою, з надзвичайно амбіційними цілями», – зауважив Василь Брензович.

ГО «ТУКЗ – КМКС» вдалося чимало пережити протягом 30 років: путчі, революції, вибори, внутрішні протистояння та навіть терористичні акти. Але попри всі ці моменти, членам організації завжди вдавалося зберегти віру, цінності та прагнення йти до спільної мети – благополуччя угорської громади краю.

«Ми могли уявити, що нас чекає попереду, але й гадки не мали, що Україну чекатиме збройний конфлікт. Не думали й про те, що шовіністська політика, спрямована проти національних меншин, підніметься до державного рівня та захоче скасувати вже набуті нами права. Але ми знали, що Товариство вистоїть і триматиметься купи, як колись. Тож давайте дотримуватись улюбленого прислів’я Шандора Фодо: «Ми не можемо йти назад та загубитися, ми люди віри і цим самим обираємо життя!» – сказав голова ГО «ТУКЗ – КМКС» насамкінець.

Шандор Мілован, почесний голова ГО «ТУКЗ – КМКС», який протягом 19 років займав посаду заступника голови організації та стояв біля витоків створення Товариства, теж отримав слово. Пан Шандор придумав досить цікавий та своєрідний спосіб виголошення святкової промови – написав лист до Шандора Фодо, де ніби спілкувався з покійним другом.

«…Наша мрія здійснилася – угорська громада стала активним членом політичного життя краю і має своїх представників в органах місцевого самоврядування. Про нас знає не тільки Київ, а й Вашингтон, Брюссель та Страсбург. Хоча зараз угорці Закарпаття переживають скрутні часи, але ми не опускаємо руки. Нам вдасться вистояти!» – наголосив Шандор Мілован.

Присутнім на святкуванні приготували сюрприз – фільм, відзнятий телеканалом «21 Ужгород». У ньому переданий хід історичних подій від першої думки про заснування організації, яка б об’єднала угорців Закарпаття, її становлення та розвитку аж до сьогоднішнього дня.

Щоб ювілей запам’ятався на довгі роки, на фасаді Будинку профспілок установили табличку: «26 лютого 1989 року в цьому будинку було створено Товариство угорської культури Закарпаття», а Василь Брензович пообіцяв відзначати річниці щороку.

Після завершення урочистостей на гостей заходу чекав святковий фуршет у центральному офісі Товариства угорської культури Закарпаття.

Вікторія КОПИНЕЦЬ

  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео
  • Товариство угорської культури Закарпаття святкує 30-річчя. Фото, Відео

«Карпатський об’єктив»

Анонси подій

Array

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

  • Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій: - Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)    - Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) - Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

    19:1711.10.20190
  • «Добрий день.

    18:3311.12.20180
  • «Доброго дня, я офіційно одружилася з громадянином Словаччини, але в мене є дитина від іншого чоловіка – українця.

    12:1109.11.20180
  • Доброго дня! Нещодавно моє авто зупинили працівники поліції й змусили пройти перевірку на стан сп’яніння, при цьому ні мої права, ні процедуру проходження огляду мені не пояснили.

    18:0503.10.20180
  • Апостилювання – це один із правових режимів визнання юридичної чинності українських документів, які мають використовуватися за кордоном.

    17:0423.09.20180

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини

Надзвичайні та кримінальні події