Чи міг великий полководець Аттіла бути похований на Закарпатті?

Атті́ла (Етеле, Etcel, Atli) народився приблизно наприкінці ІV – на початку V століття (різні джерела подають різні дати), помер у 453 році. Вождь гунів з 434 року організував велике об’єднання гунських та інших племен на території Паннонії (сучасна Угорщина).

Підпорядкувавши аланів, остготів, гепідів, герулів тощо, Атілла утворив могутній племінний союз, що контролював величезну територію, яка, за приблизними описами стародавніх істориків, простягалася від Чорного моря до річки Рейн та від датських островів до правого берега Дунаю. Великий вождь здійснив спустошливі походи на провінції тодішньої Західної Римської імперії: Іллірію (447), Галію (451) та Італію (452), розгромив перше Бургундське королівство, провів широкомасштабне вторгнення на Балкани, загрожував Константинополю та брав данину із самого імператора.

У 453 році, у розпал підготовки до вторгнення в Східну Римську імперію, Аттіла влаштував своє весілля з готською принцесою Ілдико. Однак просто у весільну ніч помер у ставці, десь у Паннонії, від внутрішнього крововиливу. Римський літописець Марселлін Комес повідомляє, що Аттіла, король гунів, був заколотий рукою і клинком власної дружини. Існують також інші версії його смерті. Одна з них – убивство своїм зброєносцем за пособництва тієї ж таки Ілдико.

Як свідчить історик Йордан, Аттіла похований у трьох трунах – золотій, срібній і залізній. Слуги та свідки похорону були вбиті. Тому місцезнаходження могили великого завойовника залишилося невідомим. Невдовзі після смерті Аттіли між його синами розпочалася боротьба за владу, відтак держава гунів швидко розпалася. Хоча, на думку багатьох істориків, інакше й не могло бути, бо слава цього вождя трохи перебільшена. Він не створив «імперії», а просто підкорив чи об’єднав різні племена, що тоді населяли Європу, і повів їх грабувати багату ослаблену Західну Римську імперію.

У будь-якому разі для ранніх християн Аттіла був «бичем Божим», покаранням за гріхи язичників-римлян, і в західній традиції закріпилося уявлення про нього як про найстрашнішого полководця та завойовника. Його образ привертає увагу багатьох письменників, композиторів і художників. Йому присвячено чимало творів минулого та сучасності.

Слава Аттіли була настільки великою, що його нащадками вважали себе представники багатьох імператорських і королівських дворів усієї Європи. Зокрема й угорські королі. До того ж, за деякими версіями та легендами, від гунів походять давні угорці, а древній угорський символ – турул – нібито був зображений на гербі та щиті Аттіли.

Оскільки місце захоронення славетного полководця невідоме, нині чимало істориків, археологів і шукачів скарбів намагаються знайти його могилу, однак поки що безрезультатно. Ставка Аттіли на момент його смерті знаходилася десь в районі Паннонії, тож могилу вождя сьогодні шукають в Угорщині, Румунії, а також на Закарпатті.

За легендою та описами давніх літописців, Атіллу поховали у свинцевій, пізніше в срібній, а потім у золотій труні. Для цього перегородили річку, спрямували її в поля, на дні викопали яму, туди поклали труну й пустили потік у своє русло. Відтак ті, хто його ховав, були вбиті іншими гунами, які не знали, де похований великий вождь. А потім розстріляні з луків і ті, що вбивали, щоб ніхто ніколи не дізнався, де знаходиться могила великого Атілли.

Саме тому деякі дослідники припускають, що в той час на цій території можна було перегородити тільки річку Тису. Однак де саме: з угорського, румунського чи нашого боку, – невідомо. Дехто з науковців обережно припускає можливість поховання великого полководця на Закарпатті. Водночас його могилу тут активно шукають «чорні археологи». Зокрема в мережі можна прочитати інтерв’ю багаторічної давнини із закарпатським «копателем», який розповів про свою заповітну мрію знайти поховання Атілли й те, що багато з його «колег» шукають могилу вождя гунів саме на території нашої області.

Закарпаття дійсно підходило ідеально, бо тут важкодоступні території, де можна було обрати таємниче місце. З іншого боку, ніяких фактів про це немає. Археологічні дані також не підтверджують, що в нашому краї могли перебувати гуни, але не підтверджують і того, що їх тут не було. Тож у мережі час від часу з’являються нові версії про ймовірне місцезнаходження поховання Атілли в різних місцях області. Останнього разу закарпатський краєзнавець вказував одному з видань на місце біля річки Тиса в Хустському районі.

А що ж говорять легенди? У деяких переказах дійсно йдеться про перехід різних кочівників через територію Закарпаття. І ось в одній з легенд розповідається про те, як у прадавні часи Великого переселення народів у долині Тиси зупинилося кочове плем’я. Дорогою помер їхній вождь, і його поховали на місці, де зараз знаходиться гора Каполна. За звичаєм того племені, кожен воїн висипав шолом землі на могилу вождя, а кожна жінка – фартух. Так і виникла гора – курган.

Каполна видніється за кілька кілометрів на захід від міста Тячева біля повороту на село Руське Поле, недалеко від річки Тиса. У перекладі з угорської мови ця назва означає «каплиця». Гора дійсно досить незвична, бо стоїть посеред рівнини й нагадує зрізану піраміду. Таку саму форму, як правило, мають і кургани – давні поховання знатних людей. Отож дехто вважає, що саме тут покоїться легендарний полководець Аттіла. Однак як на курган ця гора досить велика – її висота становить 290 метрів. Щоправда, дуже рідко трапляються й такі грандіозні поховання, наприклад курган Шатрийос у Литві. Також варто зазначити, що в сусідній Угорщини є ще кілька пагорбів зі схожою назвою і такою ж легендою.

Насамкінець усім шукачам поховання Аттіли нагадаємо про переказ, що застерігає: якщо розкопати могилу великого полководця, який мав прізвисько Бич Божий, то можуть початися великі катаклізми або страшенні війни.

Руслан ФАТУЛА