Що приховує закинутий залізничний тунель у Волосянці. ФОТО

Після того як Закарпаття з’єднали з Галичиною залізничним сполученням на перегонах Бескид – Скотарське та Вороненка – Лазещина, у 1897 році був розроблений план по будівництву останньої лінії залізниці яка б з’єднала Львів та Ужгород. Між автономним самоврядуванням Галичини та королівським урядом Угорщини було погоджено роботи по будівництву, яке велося від Львова до Сянок та від Ужгорода до Ужка. Розпочалися роботи у 1901 році зі Львова до Самбора, у 1902 р. від Самбора до Сянок. З Ужгорода колію до Великого Березного проклали ще 1893 року, пізніше протягом 12 років майстри з Італії будували відрізок до Ужка, а тоді до Сянок. Завершено роботи було у 1905 році, коли з’єднали станції Ужок та Сянки.

 Мабуть найцікавішим відрізком на цій колії є ділянка між Сянками та Волосянкою. Якщо взяти по прямій, то відстань між станціями складає 8,37 км, а по колії це 21 км, де поїзд минає 7 тунелів,  загальна протяжність яких 3300м, а різниця висоти між станціями 350 м.

Якщо порівняти цю ділянку колії на старих та сучасних картах, бачимо, що в одному місці колія проходить дещо північніше. Ось частина карти 1974 року, на якій бачимо, що від місця де колія робить дугу, відходять дві тупикові колії.

Пізніше, ці два відрізки з’єднають дугоподібним тунелем довжиною 540 м, побудують нову колію та ще один тунель довжиною 910 м, а стару колію розберуть. Таким чином тунель довжиною 310 м перестане функціонувати. На карті нижче синім кольором позначено стару колію, а жовтим – нову.

Новий тунель та колію проклали приблизно в 1970-80х роках, навіщо радянській владі було будувати нову колію яка довжиною майже не відрізняється (стара 2,83 км та 2,86 км нова) та будувати два нові тунелі 910м та 540м невідомо.

Щодо сучасного стану старого відрізку колії, то на картах та GPS-ах вона позначена як ґрунтова дорога, йдучи по ній бачимо електроопори, адже колія тут була електрофікована у 1968 році.

По дорозі відкривається вид на с.Волосянку, а під час написання статті знайшов ось таке фото, зроблене під час будівництва колії (зліва).

Зі східної сторони тунелю з верху, ще досі збереглася радянська зірка. А при вході, з лівого боку вимурувана дата “1963”, це рік реконструкції тунелю. Сам тунель у формі дуги, і приблизно на середині не видно ні одного з виходів. З боків вимурувані спеціальні ніші, в яких ховалися колійнки при наближені поїзда в тунелі. Сигнал про наближення поїзда давався спеціальними ліхтарями, від яких зараз залишилось лише кріплення.

На стелі в тунелі ще збереглися кріплення від контактної мережі. Видно також, що стіни вимурувані з каменю, а верх після реконструкції з бетону. В холодну пору року тут утворюються крижані натіки від стелі до землі.

Ну і на кінець, координати східного порталу тунелю: 48°59’37.5″N 22°48’46.8″E