https://rx.ua
3179
17:22 9.042021

Міфічний замок «Шашвар»: чи існувала насправді легендарна фортеця на Закарпатті?

Історія 23505

Одним із найменш відомих замків Закарпаття, який сьогодні вважають, швидше, міфічним, ніж реальним, є «Шашвар», що знаходиться поблизу сучасного закарпатського села Тростник. Про цю фортецю ми знаємо дуже мало. Практично вся існуюча інформація базується на переказах та легендах, а також повідомленнях зарубіжних істориків XIX–XX століття, котрі, у свою чергу, опиралися на невідомі чи втрачені нині джерела.

Десь тут, на південь від села, можливо знаходився легендарний замок Шашвар

Про місце розташування замку точних відомостей немає. Знаємо лише, що його звели десь на правому березі Тиси, на північний захід від замку «Канків», що в нинішньому місті Виноградів. Тепер тут розташоване село Тростник, котре до 1946 року так і називалося Шашвар (або Тісашашвар). Сама присутність слова «вар» (угор. «vár»), яке означає «замок», у назві села свідчить про те, що колись тут могли бути оборонні укріплення. Примітно й те, що назва «Тростник» – це фактично адаптований варіант угорської назви села «Шашвар», де «шаш» («sás») – це осока/очерет. Виходить «тростяний замок» або «замок з очерету». В угорських джерелах це поселення відоме також під назвою «Тісашашвар» (Тиса + осока/очерет + замок). Цікаво, що згадки про село зустрічаються в документах ХІІІ–ХІV ст. За деякими даними, це одне з найдавніших поселень дрібних немешів (дворян).

На думку дослідників, присутність слова «очерет» у назві замку вказує на те, що його якимось чином використовували як будівельний матеріал. За іншою версією, згадка «тростини» вказує на острівне положення фортеці. Побутує також народна оповідь, що поселення було розташоване на березі річки, у місцевості, де багато очерету (тростини).

У цих місцях збереглася й цікава легенда про походження старої назви села Шашвар. Люди розповідають, що в сиву давнину біля поселення була гора. На ній знаходився великий замок, де жили не люди, а якісь загадкові орли. А навколо розкинулися дрімучі хащі, росли могутні розлогі дуби, оточені величезними непролазними болотами, на яких ріс «шаш» – очерет, і добратися до фортеці було вкрай важко. Звідси начебто й пішла назва «Шашвар». Орли – господарі замку – були, за легендою, створіннями вельми жорстокими та кровожерливими і постійно потребували нових людських жертв. А відтак місцеві жителі чи не кожного дня були змушені приносити хижим птахам молоду дівчину або юнака, яких ті одразу ж поїдали.

До речі, на старовинному гербі села зображено фортецю, тростини й орла, котрий злітає зі стіни замку. А, як відомо, на герб ніяке зображення випадково не потрапляє.

Варто додати, що орел з угорської мови також перекладається як «sas». Отож присутність орлів у місцевій легенді, а також їхня наявність на старому гербі поселення може свідчити про те, що очерет до його назви (та, імовірно, назви замку) не має абсолютно ніякого стосунку. Слово «sasvar» дослівно може означати саме «орлина фортеця» або «замок орлів». До слова, в Угорщині зберігся ще один замок «Шашвар», котрий можна відвідати й сьогодні. Так от його назву перекладають саме як «орлиний замок».

За свідченням уже згаданих зарубіжних дослідників, котрі посилалися на невідомі джерела, укріплення «Шашвар» було побудоване в ранній період угорської державності, можливо, у кінці Х чи в ХІ столітті. Захисні споруди, вірогідно, частково були сконструйовані з очерету чи тису. Припускають, що тут могла спочатку знаходитися перша управа угорських королів, на базі якої пізніше сформувалася Угочанська жупа. Припущення цікаве тому, що досі достеменно невідоме місцезнаходження самої Угочі.

Так, у найдавнішій угорській хроніці GestaHungarum невідомого літописця Аноніма згадується топонім «Угоча», який тепер найчастіше пов’язують із містом Севлюш (нині – Виноградів). Однак точно прив’язати цю назву до якогось певного місця в наші дні складно. Тому окремі дослідники припускають, що центром Угочі (за умови, що згадана в Аноніма Угоча – це саме район/область) на ранньому етапі міг бути «Шашвар». Можливо, тільки після руйнування цього укріплення адміністративний центр району перенесли в Севлюш.

Деякі дослідники також припускають, що «Шашвар» входив до оборонної системи замків на так званому «Соляному шляху», котрим колись возили дорогоцінну сіль із солотвинських солерудників.

Нищівна хвиля монголо-татарського нашестя, яке охопило Угорщину в 1242 році, змела з лиця землі чимало давніх замків та укріплень, які після цього більше не відроджувались і про які у зв’язку з цим до нинішнього дня не дійшло майже ніяких відомостей. До таких укріплень, імовірно, належить і «Шашвар». Швидше за все, фортеця, якщо вона взагалі існувала, була знищена військами Батия в 1242 році й після цього більше не відновлювалася.

Сьогодні деякі дослідники вважають, що в районі, який найчастіше пов’язують із древньою фортифікаційною спорудою, просто необхідно провести археологічні дослідження й розкопки. Адже це дасть можливість пролити світло на минуле легендарного замку «Шашвар». На сучасному етапі матеріалів про цей об’єкт украй мало, а серйозних досліджень на ймовірному місці розташування споруди ніхто не проводив. Отже, на сьогодні підтвердити або ж спростувати версію про його реальне існування просто неможливо.

До речі, з цього приводу деякі дослідники припускають, що на місцевості де могла знаходитися давня фортеця, нині повинен бути хоча б непримітний горбок посеред заплави річки або мис, на якому можна було оборонятися.

Руслан ФАТУЛА

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне