Видано путівник по фондах Державного архіву Закарпатської області

Опубліковано: | Переглядів: 905
  • Поділіться із друзями:

Працівниками Державного архіву Закарпатської області підготовлено та видано довідково-інформаційні видання «Путівник по фондах Державного архіву Закарпатської області. Том 1. Фонди дорадянського періоду».

Як відомо Державний архів Закарпатської області був сформований на базі документального матеріалу, що зберігався в комітатських та міських архівах періоду Угорського королівства і Австро-Угорщини, Земського (Крайового) архіву Підкарпатської Русі періоду Чехословацької республіки, колекцій документів, що відклалися в архівах особового походження, а також архівів Мукачівської греко-католицької єпархії і Мукачівського монастиря оо. Василіан. Зазначені документи входять сьогодні в фонди дорадянського періоду, які складають Перший том нинішнього Путівника. Треба сказати, що з точки зору хронологічних рамок і багатства змісту, документи фондів архіву займають особливе місце в складі Національного архівного фонду України.

Унікальність і разом з тим складність документального матеріалу, котрий відклався в фондах архіву, так чи інакше завжди впливали на роботу над Путівником, яка була розпочата відразу ж після створення в 1946 році Закарпатського обласного державного архіву. Ця робота неодноразово переривалася, оскільки, по-перше, не вистачало кадрів висококваліфікованих архівістів, знайомих із специфікою документів дорадянського періоду, по-друге, було необхідно в першу чергу займатися науково-технічною обробкою фондів, їх систематизацією і створенням принципово нової системи науково-довідкового апарату. До того ж необхідно було детально вивчити систему діловодства дорадянських установ, організацій і підприємств, а також скласти до фондів, що формувалися, відповідні історичні довідки. Все це передбачало вивчення історії державних установ, організацій і підприємств різних історичних періодів. До речі, треба сказати, що ця робота триває в архіві і сьогодні.

Робота над Путівником ускладнювалася ще й тому, що старий довідковий апарат, наприклад, комітатських і міських архівів (каталоги, покажчики (Elenchus), обкладинки фасцикул), зберігся не повністю. Про цей апарат можна скласти уяву тільки на підставі звітів архіваріусів та архівних реєстраторів комітатських архівів XVIII – XIX століть, колекції грамот міського нотаря Владислава Варі, яка майже повністю збереглася і складає сьогодні найбільш цінну групу документів фонду „Головний староста м. Мукачева”, а також узагальнюючих праць А. Шаша і М. Радвані з історії архівної справи на території нашого краю, що вийшли з друку ще в 1920-х роках. Не дивлячись на ці труднощі, вже в 1959 році співробітниками архіву була складена схема Путівника і написані перші характеристики на окремі фонди та групи фондів. Робота над Путівником продовжувалася і в наступні роки. Так, наприклад, наприкінці 1960-х років передбачалося закінчити роботу по підготовці макета Путівника з метою його видання. На жаль, через об’єктивні причини, ця робота була призупинена на стадії написання характеристик на фонди дорадянського періоду.

Активізація роботи над Путівником стала можливою тільки після продовження робіт, зв’язаних з удосконаленням науково-довідкового апарату до фондів архіву. Підсумком цього етапу, що продовжувався з 1995 по 1999 роки, було довідкове видання „Документи Державного архіву Закарпатської області”, яке вийшло з друку в 1995 році за активною участю співробітників архіву і відомого спеціаліста з історії Угорщини, доктора історичних наук, професора Ужгородського державного університету Я.І. Штернберга і спільна з угорськими колегами публікація Першого тому опису фонду „Наджупан Березької жупи”. На другому етапі зазначених робіт, що розпочався в 2000 році і продовжується по сьогоднішній день, були оприлюднені спільні з нашими румунськими та угорськими колегами, видання, а саме: „Перелік фондів Державного архіву Закарпатської області України” (2004) та „Анотовані переліки фондів угорського походження…” (2009; 2014). Крім цього, в 2012 році співробітником Угорського гуманітарного інституту ім. Ференца Ракоці ІІ д-ром Д’єрдєм Чотарі був виданий Перший том опису фонду „Урбаріальний суд”, а в 2015 році заступником директора держархіву Михайлом Марканичем підготовлено та видано інформаційно-довідкове видання „Архівні установи Закарпаття”.

Спираючись на зазначені праці, а також використовуючи накопичений попередніми поколіннями архівістів досвід, нам вдалося завершити роботу над Першим томом Путівника по фондах дорадянського періоду, яка була розпочата більше як 50 років тому.

Структурно „Путівник” охоплює фонди установ, організацій та підприємств які хронологічно згруповані в шести великих розділах: епохи Угорщини та Австро-Угорщини (ХІV ст. по 1918-й рік), часів Угорської Народної Республіки та Угорської Радянської республіки (1918-1919-й рік), періоду перебування сучасного Закарпаття в складі Чехословацької Республіки (1919-1939 рр.) – зі статусом спеціально виокремленою архівною спадщиною автономної Підкарпатської Русі (Карпатської України) (жовтень 1938 – березень 1939 рр.) а також документи з часів угорської окупації краю в 1919-1944-му роках.

Відповідно до загальноприйнятих норм кожен з цих розділів структурно розподілений на тематично-галузеві підрозділи (І. Держава; ІІ. Економіка; ІІІ. Освіта, культура, наука, преса; ІV. Установи охорони здоров`я; V. Релігія).

Як випливає з анотації описів фондів, в держархіві є багато матеріалів, котрі не лише відображають економічний та політичний розвиток Закарпаття, але й дозволяють складати уявлення про соціально-демографічні, етнокультурні, мовні та конфесійні характеристики місцевого населення. Наприклад, в фондах держархіву збереглись матеріали з переписів місцевого населення, що проводилося в Угорському королівстві, а у фонді „Крайова комісія по проведенню першого загального перепису населення Чехословаччини в 1921 році” – переписні листи першого, після входження території краю до складу Чехословацької держави, перепису населення. Без суттєвих втрат збереглись архіви правління Мукачівської греко-католицької єпархії та Мукачівського чернечого монастиря отців Василіан, низки культурно-просвітницьких товариств.

В держархіві зберігаються відносно невелика кількість фондів особового та сімейного походження. Втім, більшість з них (наприклад – архів Шенборнів, в якому є понад 8 тисяч одиниць зберігання за період з 1772 по 1944 рік) – містять джерела не лише з історії нашого краю, але й цілого ряду інших регіонів, де знаходились маєтки цієї родини.

Колекції документів, котрі зберігаються в Державному архіві Закарпатської області, також можуть становити інтерес не лише для краєзнавців, але й для істориків котрі вивчають зміни в практиках землеволодіння у Центрально-Східній Європі (зберігається масив кадастрових карт з 1987 по 1944-й роки), або досліджують історію шкільної освіти (серед іншого – є „внутрішньошкільна” документація та табелі успішності учнів десятків початкових шкіл Закарпаття). Важко переоцінити значення для генеалогічних досліджень створеного працівниками архіву фонду „Колекція церковних та метричних книг Закарпаття”.

„Путівник” містить також інформацію про науково-довідкову бібліотеку Державного архіву Закарпатської області. Сам в ній „акумульовано” книжковий та газетно-журнальний фонди бібліотек колишнього Крайового архіву Підкарпатської Русі, а також бібліотек жупанських, окружних та нотарських управлінь, які функціонували в періоди входження території Закарпаття до складу Австро-Угорщини та Чехословаччини.

Специфіка історії краю вимагала від авторів „Путівника” розлого тлумачення окремих історичних фактів, маловживаних та застарілих термінів та понять. Окрім іменного, географічного та предметно-тематичного покажчика, до Путівника включено також „Довідку про адміністративно-територіальний поділ території сучасної Закарпатської області в дорадянський період”, а також „Словник історичних термінів, понять, назв, одиниць виміру та монет”.

Публікація першого тому Путівника по фондах Державного архіву Закарпатської області підсумовує велику дослідницьку та систематизаторську роботу, здійснену Закарпатським архівістами. Його появі передувала ціла низка публікацій з історії розвитку архівної справи в регіоні, оглядів фондів, розвідок про діяльність окремих істориків-архівістів тощо.

На закінченні хотілося б висловити подяку представникам всіх поколінь архівістів, наполеглива праця яких зробила можливим появу нинішнього Путівника, а також зазначити, що це видання здійснено при підтримці Закарпатської обласної ради та Закарпатської обласної державної адміністрації.

Михайло МАРКАНИЧ,

заступник директора держархіву

 

«Карпатський об’єктив»

Залиште свій коментар

Анонси подій

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

  • Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій: - Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)    - Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) - Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

    19:1711.10.20190
  • «Добрий день.

    18:3311.12.20180
  • «Доброго дня, я офіційно одружилася з громадянином Словаччини, але в мене є дитина від іншого чоловіка – українця.

    12:1109.11.20180
  • Доброго дня! Нещодавно моє авто зупинили працівники поліції й змусили пройти перевірку на стан сп’яніння, при цьому ні мої права, ні процедуру проходження огляду мені не пояснили.

    18:0503.10.20180
  • Апостилювання – це один із правових режимів визнання юридичної чинності українських документів, які мають використовуватися за кордоном.

    17:0423.09.20180

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини

Надзвичайні та кримінальні події