На Виноградівщині проходить наукова етнографічна експедиція. ФОТО

2 липня на Виноградівщині розпочалась етнографічна експедиція музейників та істориків з Ужгорода. Як і минулого року, цьогоріч до організації та проведення вже традиційної тритижневої етнографічної практики студенів-істориків УжНУ долучились наукові співробітники КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР: Василь Коцан (директор, один із керівників експедиції), старші наукові співробітники Василь Король та Михайло Рекрутяк. Для наукових обстежень було обрано такі села Виноградівщини як Онок, Боржавське, Великі Ком’яти, Олешник, Лемаковиця Букове, Сасово, Широке, Шаланки.

В організації експедиції сприяли підприємець з села Онок Іван Кіш та місцевий сільський голова Михайло Онисько. Оноцька школа стала базою для учасників експедиції. Її директор Оксана Кіш, вже згаданий Іван Кіш, а також вчитель історії, випускник історичного факультету УжДУ Олександр Данко забезпечили поселення та освоєння учасників на базі, надали первинну допомогу в пошуку потенційних інформаторів, повідомив “Карпатському об’єктиву” Закарпатський музей народної архітектури та побуту.

З перших днів експедиції її учасники поринули у вир «польової етнографічної роботи». Велика кількість цікавих розповідей старожилів про традиційну культуру та побут місцевого населення супроводжувались фотофіксацією автентичних пам’яток старовини. Співробітники музею залучені до роботи у кількох тематичних підгрупах експедиції. Василь Коцан керує групою з шести студенів, які збирають матеріал про традиційні сільські ремесла та промисли, народне житло та вбрання, традиційну обрядовість. Василь Король зі своє групою досліджує народну магію, медицину, лікарські рослини, демонологічні персонажі, замовляння. Михайло Рекрутяк фіксує залишки «патронімій» («родинних кутків») у селах Онок, Великі Ком’яти, Олешник, Букове, Шаланки. Необхідну інформацію учасникам експедиції надають прості мешканці. Вони ж допомагають з продуктами. Ми живемо у «парадичковому раю» – з помідорами проблем не маємо.

За два тижні експедиції тематичними підгрупами, до яких залучені музейні співробітники опитано близько 150 респондентів, зроблено понад 3000 фотографій, на яких фіксувались традиційні житлові та господарські споруди, побудовані у 20-60-х рр. ХХ ст., народний текстиль (рушники, скатертини, серветки, доріжки («покровці»), настінні вишиті килимки), керамічний посуд, ткацький реманент та ін. Крім того, учасниками експедиції записано цікаві розповіді про звичаї та обряди пов’язані з народженням дитини, всі етапи народного весілля, особливості похоронних та поминальних обрядів, відзначення таких релігійних свят як Андрія, Миколая, Різдва, Стрітення, Благовіщеня, Великодня, Івана Купала, Преображення, Главосіки, Покрови.

Поряд із пошуком етнографічного матеріалу музейники, як й інші учасники експедиції, беруть участь у вечірніх «етнографічних посиденьках», грають в футбол, баскетбол та настільний теніс. В цілому наукова мандрівка проходить напрочуд цікаво, жваво та досить продуктивно.