Ілона Зріні як символ нездоланності та незламності

Про неї знає кожен закарпатець і кожен угорець. Вона прославилася своєю силою, вірністю та відданістю. Про неї складають легенди й розповідають історії, на її честь називають вулиці. Звичайно, ми говоримо про Ілону Зріні – фактичну керівницю угорського визвольного руху в 1685–1703 роках, матір Ференца II Ракоці та вірну дружину Імре Текелі.

Скульптура Ілоні Зріні та Ференцу ІІ Ракоці

У 1685 році австрійська армія під командуванням генерала Зігберта Гайстера почала облогу Мукачівського замку «Паланок», яка тривала три роки. Оборону твердині очолила княгиня Ілона Зріні. Звістка про це швидко облетіла Європу. Відразу з’явилася величезна кількість портретів цієї рішучої та героїчної жінки.

Проте замок «Паланок» не єдине місце, де господарювала Ілона Зріні. Відомо, що 1682 року в стінах замку «Сент-Міклош» у Чинадієві спалахнуло кохання, яке змінило долю не тільки двох люблячих сердець, але й цілого народу.

Сент-Міклош

Тоді вся Західна Європа, затамувавши подих, стежила за подіями, що розгорталися тут. Ілона Зріні віддала руку і серце повстанцю… За це її суворо покарали, відібрали все майно, ув’язнили, а потім вислали за межі Австро-Угорщини, де вона й померла зі своїм коханим чоловіком. Фактично з її боку це була жертва заради кохання… Та свого народу… І народ це зрозумів і досі береже світлий образ цієї жінки».

Так, у Мукачеві вулиця Зріні зв’язує місто та замок. До Міленіуму вона так і називалася – Замковою. Під час святкування тисячоліття приходу угорців у Карпатський басейн її було названо на честь хороброї хоронительки Мукачівського замку княгині Ілони Зріні, найвизначнішої жінки в історії міста над Латорицею та Угорщини. Довгі десятиліття вулицю називали її іменем, перейменували тільки за радянського режиму, в той період це була вулиця Карла Маркса. Завдяки ініціативі місцевих угорців у 90-х роках удалося відновити попередню назву.

Як розповідається в книзі «Мукачево очима наших бабусь та дідусів», у період святкування Міленіуму назви вулиць на шляху від замку до центру змінювалися невипадково: міська влада прагнула увіковічити славетні моменти тисячолітньої історії країни і власне Мукачева. Про це свідчать назви центральних вулиць – Зріні, Ракоці – та площі Арпада.

Ілона Зріні

Початок вулиці Зріні по суті є продовженням вулиці Ервіна, названої на честь графа Ервіна Шенборна-Бухгейма. Цей провулок пов’язує вулицю Шугар за вулицями Ракоці, Єпископською та Зріні. Будинок королівського окружного суду угорської доби, а в кінці вулиці горожанська школа і греко-католицька церква навпроти завершують цей приємний для прогулянок куточок міста.

Однак повернемося до вулиці Зріні. На її початку стоїть уже згадуваний «Палац Грюнштейна», який, за переказами, у 1880-х роках побудував мукачівський єврей, отримавши солідний виграш у лотерею в Парижі. На наріжній вужоподібній верхівці будівлі стоїть і споглядає на місто легконогий герой древньоєврейської міфології Гермес (у римлян – Меркурій), кур’єр Зевса (Юпітера), бог злодіїв і торговців. На першому поверсі палацу до останнього часу містилася друкарня, спочатку власність Грюнштейна, а після 1944 року – державна. Після нещодавньої реконструкції споруди перший поверх було передано під магазин.

Напроти палацу, на протилежному розі вулиць Зріні і Ракоці, знаходиться житловий будинок, у якому в 1878–1902 роках була дирекція Березько-Мукачівської ощадної каси. У 1882–1886 роках перший поверх тимчасово займала горожанська школа для дівчат, а згодом торговельне підприємство та аптека. Сьогодні тут діє продуктовий магазин «Прогрес».

Слід згадати, що на перехресті вулиць Зріні та Данко (Чехова) колись працювала столярна майстерня, зруйнована в 1927 році. За певними джерелами, тут у дитячі роки був учнем Міхай Мункачі.

Ілона ВІЛЬНА