Пан Юрій уже понад 25 років займається пошуком і впорядкуванням старовинних експонатів, що репрезентують культуру Гуцульського краю.
Тут можна побачити і плуг, і автентичне кухонне приладдя, одяг, водяне колесо, гуцульську хату та навіть стілець першого президента Карпатської України – Августина Волошина ну і ще незліченну кількість різних побутових елементів.
Юрій Куцин директор етнографічного музею «Калина» Дружина Юрія Івановича – пані Марія теж творча особистість – всі килими, ковдри, серветки й рушники вдома зшила власноруч. Розповідає, чоловіка підтримує у всьому.
Назва музею практично співзвучна із назвою населеного пункту, в якому він знаходиться – село Калини.
За легендою, колись на гору Плешу, що височіє у селі, оселились розбійники, які взяли собі за домашню робітницю дівчину неповторної вроди на ім’я Калина. В неїж закохався ватажок загону – Джугар. Молодиця готувала їсти чоловікам, прала, прибирала. Коли ж опришкивирішили покинути село, тонадумали стратити Калину, аби та нікому не доповіла про ворожі дії розбійників. Так і закопали молодицю на вершині Плеші.
Саме в честь їїсело прозвали Калини.
Тепер ця плита знаходиться у музеї пана Юрія. А загиблій дівчині натомість кілька років тому встановили на могилі хрест і відспівали панахиду.
Не можна не виділити абзацу й для ще одного цінного експонату музею – гуцульської дерев’яної хати, найстарішої на Тячівщині. В ній прожили цілих 3 покоління. Як ви вже зрозуміли,у нашому сюжеті вмістилася лише невеличка частинка захоплюючої екскурсії.
Наяву колекція експонатів надзвичайно широка і різноманітна. Тому це неодмінно треба побачити. Охочих це зробити, за словами подружжя, чимало.
Екскурсія у музеї «Калина» – це й справді цікаво і захоплююче. Повірте на слово, це того вартує!
А окрім культурних вражень приємним бонусом будуть і гастрономічні! Адже опісля розмов гостинне подружжя Куцин почастує вас медоміз власної пасіки, запашним ягідним чаєм, і, може, домашнім вином!