Бірюзова вода, смарагдова зелень, круті скелі – скажете, заморський пейзаж?! А ось і ні… Це мальовниче Закарпаття, яке не перестає дивувати.
Останнім часом дедалі більшої популярності серед краян та гостей області набирає туристичний маршрут «Блакитна лагуна». Туристи з усіх куточків світу з’їжджаються до села Чорноголова, що на Великоберезнянщині, аби подивитися та скупатися в невеличкій блакитній водоймі. Вода там холодна та чиста.
Знаходиться це природне диво за 7 кілометрів від села Чорноголова на річці Лютянка. Тут вода з гір у вигляді невеликого водоспаду потрапляє в розширену заплаву між двома скелями – це і є Блакитна лагуна.
У сонячну погоду вода блакитна і чиста. А ще тут досить глибоко – водойма сягає 3 метрів. Вода не встигає прогріватися, оскільки постійно оновлюється крижаним водоспадом. Та попри все бажаючих скупатися в Блакитній лагуні вдосталь. Коли потрапляєш сюди, то забуваєш про все й годинами милуєшся такою красою.
Добратися до цього місця досить важко, іноді навіть досвідчені мандрівники довго блудять місцевостями.
– Нашу поїздку до Блакитної лагуни не забудемо, мабуть, ніколи. Добиралися з Ужгорода на велосипедах. Оскільки ми постійно так подорожуємо, то подумали, що для нас нічого складного в маршруті не буде, – розповідають друзі Олексій та Денис. – Жодних навігаторів, звичайно, не мали. Усе починалося дуже добре. Ми їхали по трасі, тож досить легко добралися Чорноголови. Але потім серед лісу блукали неймовірно довго. Знайти її ніяк не могли. Намотували кола на велосипедах… А ще, як на зло, у лісі – ні душі. Можливо, тому що був будній день. Через кілька годин, добряче втомившись, ми таки знайшли лагуну. Тож, звісно, вирішили скупатися і трохи відпочити у воді. Але щастя наше тривало недовго. Як тільки ми залізли у воду, почалася сильна буря. Тож “намилувавшись” досхочу, мокрі до нитки, ми вирішили повертатися додому. Не знаю, чи сподобалося нам це диво природи, але те, що не забудемо його ще довго, це точно…
Варто також розповісти, що Блакитна лагуна – місце, де водиться різна риба. І навіть рідкісна – харіус. Тож лісівникам доводиться оберігати цю місцину від браконьєрів. Окрім риби, водяться також кабани, олені, ведмеді, різні змії.
Проте найбільшої небезпеки слід чекати від людей. Відколи Блакитна лагуна стала одним із улюблених місць туристів, тут з’явилася купа сміття. Лісівники власними силами намагаються його прибирати, але часто їм це не до снаги. Люди полюбляють викидати поліетиленові пакети, які потрапляють у воду, а ще пластикові пляшки, одноразовий посуд тощо.
– Ми були в шоці, коли побачили ці купи сміття. Їздили туди сім’єю. Дуже шкода, що в нашій країні усе так. Планували згодом поїхати показати цю місцину нашим друзям із-за кордону, які незабаром завітають до нас у гості, але тепер уже думаємо, чи варто. Мені особисто буде соромно, – розповів ужгородець Віталій Дячук.
Тож, аби цей райський куточок згодом не перетворився на смітник, це місце потрібно пильно контролювати. Найкраще взагалі заборонити різного роду пікніки біля водойми, від яких страждає навколишнє середовище. А за порушення суворо штрафувати. Тільки так можна навчити людей не смітити. Бо інакше вже незабаром популярна Блакитна лагуна може перетворитися на забуту лагуну сміття.
Христина БІКЛЯН