Кельтські жорна ІІІ століття до нашої ери, виявлені на західній окраїні Мукачева у ремісничому центрі з укріпленим поселенням (оппідумом).
Оппідум займає північно-східну частину гори Галіш, підніжжя західних схилів гори Ловачки та невелику западину між ними. Це був свого роду промисловий центр, де зосереджувалися різні види ремесла, пише «Портал Археології Закарпаття» .
За багатством здобутого інвентарю городище Галіш і Ловачка займає одне з п’яти перших місць серед провідних латенських пам’яток Європи. Очевидно свого часу тут процвітав один з найбільших ремісничих центрів на Європейському континенті. У галіш-Ловачці знайдено ряд речей, датування яких не викликає особливих заперечень. До них належать монети, псалії, мечі, ланцюжки, ножні браслети, фібули, графітова кераміка, латенський виробничий інвентар, запозичений від кельтів і пристосований до місцевих умов пише Павло Пеняк. На думку В.Бідзілі, усі ці речі та технічні надбання свідчать, що латенські артефакти Закарпаття належать до періоду від рубежу ІІІ–ІІ ст. до н. е. і до початку І ст. н. е
Жорнова імовірно знайшов основоположник закарпатської археології Тиводар Легоцький. На фото, де він стоїть перед своїм будинком у Муачеві (1911 рік), чітко видно схожі на ці кельтські жорна.
Сьогодні вони зберігаються у Закарпатському краєзнавчому музеї і виставлені у залі присвяченому видатному закарпатському вченому Тиводару Легоцькому.
Руслан ФАТУЛА