Виготовив птаха відомий митець Володимир Щур, який також є автором скульптури Пегаса на Жупанатській площі та ряду інших об’єктів.
Хоча чаплі вже багато років нема в альпінарії, і виросло ціле покоління, яке ніколи не бачило цього металевого птаха — молодь і досі називає цю місцину Цаплею.
На задньому плані світлини можна побачити, як йде повним ходом зведення будівлі ужгородської міськради.
«…Архитектура площади складывалась веками, без предварительного плана застройки. Площадь ассиметрична, раскинулась на небольшом холме. Из-за неровности рельефа на холме были созданы искусственные террасы с опорными мурами из грубо оббитых камней.
На южном склоне площади, усыпанном естественными выходами вулканических пород, создан альпинарий. Его пересекают вымощенные колотыми каменными плитами дорожки, соединенные ступенями из грубо отесанных камней.
Вдоль дорожек расставлены оригинальные, из толстых бревен, скамейки. На зеленой траве между кустами виднеются крупные валуны, каменные глыбы вулканических пород.
У стены, подпирающей верхнюю террасу, выложена искусственная горка из глыб желтоватого известняка. От горки берет начало ручеек. Ниспадая каскадами по каменному руслу, он течет в скальное углубление, а оттуда — на нижнюю террасу в небольшой водоем с извилистыми берегами.
В альпинарии растут тис, самшиты, можжевельник и, туи, биоты, сосны, ели, березы, различные кустарники. Подобраны соответствующие альпийские и субальпийские травы и цветы…»
На даний час на одній з лавок, серед альпійської флори, сидять два найвідоміших закарпатських художника, засновники закарпатської школи живопису Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай.
Цей бронзовий пам’ятник був встановлений в 1999 році на честь Дня міста.