Що таке маївка? Про це кореспондент «Карпатського об’єктива» говорила з краєзнавцем з Перечина Юлієм Кулом.
Маївками називають берізки, прикрашені барвистими стрічками та весняними квітами. Приурочувались вони до ночі з 30 квітня на 1 травня. Ставили їх хлопці на ворота дівчатам (або закопували у дворі перед хатою. Там, де на воротах у дівчини з’являлась маївка, – означало: чекай восени сватів. Маївка простоювала до найближчої неділі, приблизно тиждень. Щоб зняти з воріт, дівчата запрошували парубків, потім пригощали їх.
Існували й політичні маївки. Революційно налаштовані робітники збиралися групами й організовували колективні прогулянки на природу. Там, відпочиваючи, проводили водночас і свої політичні зібрання, маскуючись під загальне дозвілля.
Після 1945 року Першотравень на Закарпатті перетворився у стройове маршування перед трибуною. Та навіть за умови їх явної політичної заорганізованості, травневі свята слугували спілкуванню людей, створенню святкової атмосфери. Як би там не було, але на ці демонстрації збиралися цілими трудовими колективами та сім’ями. Жінки мали змогу похизуватись новим вбранням, діти – скуштувати солодощів, чоловіки – випити пива за розважливою чоловічою розмовою ( в обласному центрі та райцентрах збирались представники великих трудових колективів). За роки Незалежності першотравневі демонстрації проводяться рідко.
Тетяна Грицищук, фото автора