3369
14:13 28.092022

Хустський скарб у Будапешті, фальшивомонетник Міклош та правда про підземні лабіринти

Історія 102108

На жаль, закарпатці мало знають реальну історію свого краю. Більше людям відома міфотворчість, заснована на легендах і трохи перевернута реальність. Наш край мало досліджувався і в різні часи історики або не мали реальної можливості нормально працювати без політичного тиску, або в них просто не було шансу оприлюднювати свої роботи, або дехто з них видавав бажане за дійсне. Тож і не дивно, що населенню відомо дуже небагато про минуле, яке насправді дуже цікаве і часто навіть сенсаційне не лише в місцевих, але в у європейських масштабах. «Карпатський об’єктив» вирішив здійснити своєрідний екскурс у минуле і розповісти про «темні плями» нашої славетної, а часом і не дуже… історії.

Панорама із оглядового майданчику фортеці

Монети часів Володимира Великого

Чи відомо вам, що в Будапешті, в Угорському національному музеї зберігаються більш ніж тисячолітні скарби епохи давньої Русі, а власне часів Володимира Великого, знайдені у закарпатському містечку на березі річки. Це – саманідські дирхеми датовані 903-904 роком.

«Мова йде про скарб, знайдений на місці, де річка Ріка впадає у Тису. Зараз це територія міста Хуст. Знахідку було виявлено біля мосту, який називають Екозівським за назвою фірми, яка колись там працювала. Історія її появи на території Закарпаття неймовірно цікава, – розповідає «Карпатському об’єктиву» археолог, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків факультету історії та міжнародних відносин УжНУ Ігор Прохенко. – Справа в тому, що в 982 року там відбувалися важливі історичні події, а саме – битва печенігів із військом князя Володимира… того самого, що хрестив Русь. Тож у ті далекі часи печеніги втікали від русичів нашими територіями. І військо Володимира їх наздогнало, бійці мстилися за Святослава, якого ці печеніги пограбували у 972 році на Дніпровських порогах. Сам скарб – це золоті та срібні речі, монети з Болгарії та Візантії. Тож печеніги їх просто закопали, передчуваючи поразку, аби не віддати супротивникам».

Ігор Прохненко – дослідник минувшини Закарпаття

Насправді хоч Закарпаття – край гірський, але через нього проходили основні торговельні шляхи. Тому історична битва, на думку науковця, двох сильних суперників на наших землях не є чимось дивним. Військо Володимира печенігів біля Хуста розгромило, але скарби не знайшло. Їх виявили пізніше уже угорці і наразі вони зберігаються серед найцінніших експонатів у Будапешті.

Хустський замок молодший, ніж вважається, на три століття

Ігор Прохненко разом зі студентами УжНУ кілька років тому займався розкопками Хустського замку, тож логічно, що йому вдалося знайти багато невідомого і розкрити чимало таємниць, спростувати міфи, довкола яких раніше точилося багато суперечок.

Як наголошує археолог, Хустський замок будували однозначно угорські королі, але робилося це не за Ласло І, як прийнято вважати, а на кілька століть пізніше і самому місту не 900 років, а менше.

«Наша експедиція досліджувала територію замку, – каже він. – Ми працювали протягом кількох тижнів разом зі студентами. Те, що я скажу, декому не сподобається, але фортеця в Хусті існувала не з ХІ, а ХІV з сторіччя. Я не хочу вкрасти у історії міста 300 років, та в той же час не можу заперечувати того, про що говорять результати розкопок».

Розвіяв Ігор Прохненко і красиві романтичні міфи про підземні ходи Хустського замку, якими нібито можна дістатися аж до Румунії, а їх, як стверджує легенда, було аж 12 і вели вони як до різних об’єктів у самому місті, так і до сусідніх замків та нині – держав.

Хустський скарб

«Звичайно, лабіринти у Хустському замку були, – посміхається він. – Але насправді все банально – це каналізація. Якщо у замку жили люди, той же військовий гарнізон, то якесь відведення стоків, відходів також мусило бути. Людям пересуватися поверхнею землі більш звично і зручно, ніж повзати під землею. На Закарпатті взагалі багато казок про підземні ходи, але насправді все далеко не так романтично, як хотілося б».

Серед знайдених монет багато фальшивих

Під час археологічних досліджень Ігор Прохненко виявив і багато цікавих предметів. Що ж йому вдалося накопати?

«Верхній шар – це побутове сміття: фольга, фантики, пробки від пляшок і те, що залишили або наші сучасники, або недалекі пращури. Потім – шари ХХ століття, речі, які мали місце під час Першої та Другої світової війн. Відомо, що в замку стояли угорські гарнізони, адже він розташований на підвищенні і звідти відкривається дуже гарний оглядовий майданчик. Тож там були певні будівлі для військових, там же вони складали присягу. Ми знайшли пристрої для куріння, кулі, черепицю. Серед солдатів були різні прошарки. Це можна визначити за тим, які люльки вони курили. Були й більш цінні знахідки, датовані ХVІІ сторіччям. У ті часи замок активно перебудовувався, тож нам поталанило накопати різні монети, інвентар, усілякі прикраси, зброю – переважно наконечники для арбалетів. Із найстаріших знахідок можу виділити монети часів Матяша Корвіна, датовані ХV століттям», – розповідає археолог.

Люльки угорських солдатів на території Хустського замку

Саме ці монети і є найбільш давніми слідами життя у замку, саме вони й дають початок літописній, чи б то археологічній історії фортеці. Тобто, життя почало вирувати тут за часів правління угорського правителя Матяша, якого у нас ще називають «закарпатським королем Артуром», за якого Угорське королівство досягло піку своєї могутності. Скоріш за все, саме за нього, а не за Ласло І і будувалася хустська фортеця, адже й правив він державою немало – цілих 33 роки.

Але які ще монети було виявлено на території Хустського замку? Чи є між ними дійсно цікаві?

«Насправді найцікавішими є фальшиві монети. І вони зустрічаються не лише у пластах землі Хустського замку. Такі ж ми знаходили і в Середнянській, Невицькій та Королівських фортецях. Фальшивомонетники – не новація наших часів, вони були, відколи з’явилися гроші, – розповідає Ігор Прохненко. – Тому не дивно, що навіть комендант Хустського замку Каваші свого часу організував собі цікаве заняття – відкрив цех із карбування фальшивих монет. І ми знайшли сліди цієї праці. Та й не він один карбував гроші».

Відомо, що фальшиві монети виготовлялися з низькоякісних сплавів або міді, вони були вкриті тонким шаром срібла, який дуже швидко стирався, викликаючи обурення ошуканих. Але саме така підробка монет із надзвичайно низькою собівартістю була дуже вигідною справою. Тож що за короткий термін підроблені номінали заполонили тогочасне Закарпаття, і тим самим паралізували всю торгівлю та грошовий обіг, оскільки зарубіжні купці відмовлялися їх приймати. При цьому значна кількість заготовок для виготовлення фальшивих грошей у Хустському замку є археологічним підтвердженням присутності тут протизаконного промислу. Більше того, на сьогоднішній день, виходячи з датування підроблених монет, виявлених під час дослідження, процес фальшування на даному пункті можемо пов’язати з діяльністю майстра Міклоша або його спільників.

Загалом історики XVI століття називають «золотим віком» для фальшивомонетників Закарпаття. Згодом феодали нерідко використовуючи свій авторитет, силоміць досягали безперешкодного введення до обігу підробок. Найбільш впливові вельможі, як з табору Саполяї, так і Габсбургів, брали активну участь у карбуванні фальшивих монет. Достеменно відомо, що у 1530 р. монети сумнівної якості випускали у володіннях Петра Перені.

Знайдені речі на території замку

А історію майстра Міклоша взагалі знають не лише на Закарпатті, а й у всій Угорщині. Про неї дуже цікаво розповідає історик Іван Немченко у своїй праці «Фальшивомонетна справа у Хустському замку».

Отже, як наголошує дослідник, Міклош походив із трансільванських сасів (саксонців). У молодості вивчав малювання на території сучасної Румунії, згодом навчався у Німеччині. Також оволодів ювелірною справою та обробкою каменю. У своїй рідній Трансильванії завдяки протекції родичів став королівським каменярем. Та оскільки жодними навичками в галузі архітектури він не володів, був змушений залишити привабливу роботу й податися в мандри. Доля привела Міклоша до Угочанського комітату, де його найняв на роботу володар замку Нялаб, жупан Габор Перені. Після битви під Могачем, де загинув власник Нялабу, Міклош перебрався до Хуста під покровительство марамороського жупана, капітана Кріштофа Каваші. Власне, тут і розпочалася його «кар’єра» фальшивомонетника.

Протягом наступних десятиліть він «працював» у Мукачівському та Середньому замках. Виготовляв там переважно польські гроші, оскільки їх легше за все було підробити, аде робив також угорські номінали. Оскільки Другети за підробку монет платили більше, швидко повернувся до їх володінь у комітатах Унг та Земплін. На початку 1550 р. Міклош оселився в замку Другетів, та доля відвернулася від нього. За доносом місцевого чиновника його було заарештовано. Хоча Дьордь Другет намагався визволити майстра, та своїми діями тільки накликав на себе гнів короля Фердинанда, якому на той час вже більш-менш вдалося стабілізувати своє положення на угорському престолі. Тож невдовзі Міклоша було засуджено та невдовзі страчено.

Але слід в історії цього майстра залишився назавжди у вигляді підроблених монет, які й поталанило знайти Ігорю Прохненко на території Хустського замку.

Марина АЛДОН

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Новини
McDonald’s планує відкрити заклади як в Ужгороді, так і в Мукачеві
17:31
На об’їзній Ужгорода ДТП
17:11
У Мукачеві пройшов фінал Шкільної ліги з футзалу «Пліч-о-пліч»
16:52
Мукачівські поліцейські затримали зловмисника за підозрою у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень своїй колишній дружині
16:43
Минулої доби закарпатські надзвичайники вели запеклу боротьбу із екопожежами
16:39
Мукачівська окружна прокуратура прагне повернути державі понад 90 га земель лісового фонду – до суду заявлено позов
16:22
Парламентарі пропонують тотальне стеження за українцями. Що думають закарпатці
16:02
Підписано меморандум про співпрацю між міською організацією Товариства Червоного Хреста України та Ужгородською міською радою
15:55
Приватний поїзд «Прага — Чоп» сьогодні здійснив свій перший рейс
15:04
Скільки коштують на Закарпатті пасхальні кошики
14:28
Всі новини