Археологічний музей УжНУ ім. професора Едуарда Балагурі – джерело освіти та науки краю

Добре відомо, що Ужгородський національний університет виховує фахівців високого рівня. Для досягнення таких результатів чимало зусиль докладає науково-педагогічний колектив, важливу роль відіграє матеріально-технічна база та бібліотечний фонд. Проте, не менш важливі й ті наукові підрозділи, де студент може набути практичних навичок. Лабораторії, наукові центри та, звісно, музеї. Одним з них є археологічний музей УжНУ ім. професора Е.Балагурі.

Його історія почалася у 2004 році. Очолив нову структурну одиницю на громадських засадах доцент кафедри історії стародавнього світу і середніх віків Ігор Прохненко, а  експонати зберігалися в археологічній лабораторії вишу й не були доступні загалу. Через десять років існування музею виставці було виділено просторе приміщення для демонстрації університетського «клондайку».

Експозиційна зала та її скарби

Нині експозиція археологічного музею побудована з урахуванням культурно-хронологічного принципу і має на меті збереження історико-культурних цінностей. Близько тисячі артефактів різних епох і народів, їхні знаряддя праці, елементи озброєння, поcуд, прикраси відображають історію та культуру стародавнього населення Закарпаття, від найдавніших часів до пізнього середньовіччя.

Виставкова зала поділена на сім блоків. Тут можна ознайомитися з предметами кам’яного віку, епохи міді-бронзи, епохи гальштату і латенської культури, побачити дакійські старожитності, Закарпаття в пізньоримський час (II – IV ст. н.е.) та  старожитності V – XII ст. н.е., що були накопичені з початку 70-х рр.. ХХ ст. коли університет починає проводити щорічні дослідження.

Як зазначає директор археологічного музею Володимир Мойжес, найбільше місця в експозиції музею відведено дакійській культурі (1 ст. до н.е. – 1 ст. н.е.), елементи якої були знайдені  під час археологічних практик в с. Мала Копаня Виноградівського району. «Ця зала виконує роль також науково-експозиційної, адже тут відбуваються наукові семінари, лекції. Оскільки минулого року на історичному факультеті відкрилась нова спеціальність – археологія, то музей дає можливість демонструвати студентам експонати, що значно поліпшує навчання. Усі артефакти походять виключно з території Закарпаття і їх налічується близько 750. Експонати музею датуються починаючи від палеоліту  і закінчуються пізнім середньовіччям, раннім модерним часом» – зазначає директор музею.

Цікавими для сучасної молоді є наконечники стріл, кінська збруя, ножі та кресала, викликає захоплення виставка прикрас та елементів одягу, що були знайдені в давньоугорському могильнику Х століття. Каблучки, браслети та нашийні прикраси виглядають як і сучасні декоративні елементи, а оздоблення різноманітне та яскраве.

Неймовірне захоплення викликає і посуд. Предмети пізньоримського кружального посуду – глечики, горщики, дзбани представлені в колекції музею різного розміру, видів та форм.

Колекція музею систематично поповнюється

Час від часу колекція археологічного музею поповнюється за рахунок передачі з інших спеціалізованих закладів України, або випадкових знахідок та подарунків. «Одним з останніх і дуже цінним поповненням є середньовічний меч (13 ст. – поч. 14 ст.), що був знайдений в Рахівському районі» – розповідає пан Володимир.

Проте, не припиняються археологічні розкопки й студентами вишу, які зі своїх наукових практик поповнюють колекцію музею.  Ключовою пам’яткою для досліджень виступає городище біля с. Мала Копаня, де з 1977 року проводиться щорічна практика для студентів І курсу історичного факультету.

В останні роки археологічні розкопки проводяться і на територіях замків Закарпаття. Студенти мають змогу познайомитись з історією та особливостями Виноградівського, Королівського, Середнянського, Квасівського, Сілецького та Броньківського замків.

Окремо також проводиться дослідження церков. Так, у 2016 році було  досліджено Горянську ротонду та руїни середньовічної церкви 15 ст. в с. Мужієво. У цьому  році планується продовження археологічних робіт в  Мужієвській церкві та церкві в с.Батфа (Ужгородський р-н).

Деякі експонати в колекцію музею передали колеги-археологи з Києва, які досліджували стоянки  Королева та Малого Раківця.

Окрема, і дуже цінна вітрина виставкової зали,  присвячена відомому археологу, професору Едуарду Балагурі, якого вважають засновником археологічної школи Ужгородського національного університету.  Тут представлено особисті речі, листування, рукописи, публікації та нагороди відомого дослідника. Саме він займався епохою бронзи, і тому експозиційні вітрини університетського музею багаті знаряддями праці, прикрасами, побутовими речами та керамікою цієї доби.

Співробітники музею допомагають в організації навчально-виховного процесу, здійснюють науково-дослідну діяльність, проводять обстеження, дослідження та атрибуцію пам’яток археології, дають рекомендації щодо їх збереження, пропагують та популяризують досягнення археологічної науки, надають можливість викладачам факультету використовувати експозиційний та фондовий матеріал археологічного музею в науково-дослідній роботі та навчальному процесі.

Музей відвідують чимало гостей з-за кордону

Археологічний музей УжНУ яскраво демонструє історію нашого краю та виконує виховну, освітню та наукову діяльність. Протягом року понад тисяча відвідувачів знайомляться з його експонатами, тут відбуваються близько 15-20 семінарів, лекцій та зустрічей на рік.

Серед відвідувачів – студенти різних факультетів університету та природничо-гуманітарного коледжу, учні шкіл Ужгорода та Закарпаття, студенти коледжу мистецтв, гості університету та історичного факультету – учасники міжнародної науково-практичної конференції «Мобільність освіти, інноваційна культура та соціальна відповідальність як ресурси конкурентоспроможності європейських університетів», представники румунсько-української робочої групи (Бухарест, Румунія, Київ, Україна) з транскордонного співробітництва, студенти та викладачі філософського факультету університету Лоранда Етвеша й  Католицького університету Петера Пазманя (Будапешт, Угорщина) та інші.

Частими відвідувачами музею є вихованці гуртків історичного краєзнавства при Закарпатському центрі туризму, учасники літніх таборів при ПАДІЮНі та Хесед Шпіра. Кілька екскурсій було проведено і в рамках проекту “Відкриті екскурсії Ужгородом”.

У 2015 році в приміщенні музею проводилися конференції, наукові читання, круглі столи, захисти дисертацій, літературний вечір пам’яті П. Скунця, обласний етап захисту учнівських наукових робіт МАН, регіональний семінар для студентів історичного факультету «Геноцид ХХ століття: причини, особливості, наслідки», презентація наукового збірнику та тематична виставка «Підкарпатська Русь у роки Другої світової війни», захисти кандидатських дисертацій Штерр Д. та Гордійчука С.  Доброю традицією стало проведення в музеї наукових читань та семінарів Наукового товариства студентів та аспірантів історичного факультету УжНУ.

На відвідини музею приїздять й науковці з Канади, Німеччини, студенти з Польщі, Словаччини, Угорщини.

Нині археологічний музей УжНУ – важлива та унікальна одиниця вишу. Його колекція викликає захоплення, а систематичні відвідини науковцями з усього світу – говорять самі про себе. Як зазначає директор Володимир Мойжес, плани на новий рік не грандіозні, але важливі. «Перш за все, це збільшення кількості відвідувачів, привернення уваги до музею. І, звісно, розвиток, як науковий так і освітній. Я переконаний, що кожна освічена людина повина знати історію свого краю. Наш музей – чудове місце для її вивчення».

Вероніка Кобаль